Назва статті Класифікація форми правління: проблема вибору критеріїв
Автори
Назва журналу Юридичний журнал «Право України» (україномовна версія)
Випуск 12/2018
Сторінки [207-219]
DOI 10.33498/louu-2018-12-207
Анотація

Класифікація форми правління може мати науковий характер лише за умови, якщо ґрунтуватиметься на врахуванні її конституційних ознак. Застосування інших критеріїв надає класифікації форми правління відносного значення. Лише правові ознаки форми правління відображають її сутнісні риси і притаманну їй логіку організації державної влади.

Метою статті є встановлення найважливіших правових ознак форми правління та обґрунтування їх значення як критеріїв, що уможливлюють справді науковий характер класифікації форми правління, критика емпіричного підходу до її класифікації.

Оскільки в багатьох випадках фактичні характеристики державного владарювання дисонують із юридично визначеною формою правління, окремі науковці стверджують про недостатність формально-правових критеріїв для адекватної класифікації форми правління і вважають, що вона вимагає застосування так званого функціонального принципу і повинна ґрунтуватися на конкретних емпіричних даних. Однак форма правління – це нормативно встановлена організація державної влади, а не її функціональна характеристика. І те, що певна форма правління в різних зовнішніх умовах функціонує по-різному, зовсім не засвідчує, що тим самим змінюється її конституційна сутність. Політична практика, яка суттєво нівелює чи навіть повністю усуває конституційні елементи форми правління, не створює нової форми правління, оскільки не змінює її конституційних характеристик. Наслідком застосування емпіричного підходу до класифікації форми правління стала поява потенційно необмеженого числа “нових” форм правління. Суб’єктивізм, який лежить в основі емпіричного підходу, спричиняє хибні результати й унеможливлює вироблення загальновизнаної у фаховому середовищі класифікації форм правління.

Методологічний підхід до класифікації форми правління, який ігнорує її правові ознаки і підмінює їх емпіричними даними, пояснює, чому в різних “приват-них” класифікаціях ті самі держави потрапляють до різних класифікаційних груп. До того ж класифікації, побудовані на основі особистих інтелектуальних уподобань їх розробників, часто страждають надмірною складністю критерію класифікації, що утруднює розуміння її логіки.

 

Ключові слова класифікація форми правління; (підстави) критерії класифікації; правові ознаки форми правління; функціональні характеристики форми правління; політичний режим; емпіричний підхід до класифікації форми правління
References

Bibliografhy 

Authored books 
1. Pavlenko R, Parlamentska vidpovidalnist uriadu: svitovyi ta ukrainskyi dosvid [Parliamentary Responsibility of the Government: International and Ukrainian Experience] (KM Akademiia 2002) (in Ukrainian). 
2. Petrov V, Sushhnost’, soderzhanie i forma gosudarstva [Essence, Content and Form of the State] (Nauka 1971) (in Russian). 
3. Prociuk I, Podil derzhavnoii vlady v umovakh riznykh form derzhavnoho pravlinnia [Division of State Power in the Context of Different Forms of State Governance] (Pravo 2012) (in Ukrainian). 
4. Protasova V, Parlamentsko-prezydentska respublika: sutnist, osoblyvosti, riznovydy [Parliamentary-Presidential Republic: Essence, Specifics, Types] (Pravo 2009) (in Ukrainian). 
5. Rozhkova L, Principy i metody tipologii gosudarstva i prava [Principles and Methods of the Typology of State and Law] (Izdatel’stvo Saratovskogo universiteta 1984) (in Russian). 
6. Sartori Dzh, Porivnialna konstytuciina inzheneriia: Doslidzhennia struktur, motyviv i rezultativ [Comparative Constitutional Engineering: Study of Structures, Motives and Results] (ArtEk 2001) (in Ukrainian). 
7. Seriohina S, Forma pravlinnia: pytannia konstytuciino-pravovoii teorii ta praktyky [Form of Government: Issues of Constitutional Law Theory and Practice] (Pravo 2011) (in Ukrainian). 
8. Shapoval V, Sravnitel’noe konstitucionnoe pravo [Comparative Constitutional Law] (Knjaghynja Oljgha 2007) (in Russian). 
9. Simonishvili L, Formy pravlenija: istorija i sovremennost’ [Forms of Government: History and Our Times] (Flinta: MPSI 2007) (in Russian). 
10. Zaznaev O, Poluprezidentskaja sistema: teoreticheskie i prikladnye aspekty [Semi- Presidential System: Theoretical and Applied Aspects] (Kazanskij gosudarstvennyj universitet im. Ul’janova-Lenina 2006) (in Russian). 

Journal articles 
11. Myronenko P, ‘Providni napriamy analizu problematyky sutnosti form pravlinnia’ [‘The Main Areas of Analysis of the Problems of the Essence of Forms of Government’] (2011) 3 Visnyk Derzhavnoi akademii kerivnykh kadriv kultury i mystectv (in Ukrainian). 
12. Prociuk I, ‘Klasyfikaciia form derzhavnoho pravlinnia’ [‘Classification of the Forms of State Governance’] (2010) 107 Problemy zakonnosti (in Ukrainian). 
13. Shapoval V, ‘Forma derzhavnoho pravlinnia jak konstytuciinyi modus vivendi suchasnoii derzhavy’ [‘Form of State Governance as the Constitutional Modus Vivendi of a Modern State’] (2009) 10 Pravo Ukrainy (in Ukrainian). 
14. Voskresenskij J, ‘Ponjatie formy pravlenija i kriterii ee razlichija’ [‘The Concept of the Form of Government and Its Differentiation Criteria’] (2002) 15 Derzhava i pravo (in Russian). 
15. Zaznaev O, ‘Klassifikacii prezidentskoj, parlamentskoj i poluprezidentskoj sistem’ [‘Classification of Presidential, Parliamentary and Semi-Presidential System’] (2006) 1 Dinamika politicheskih sistem i mezhdunarodnyh otnoshenij (in Russian). 
16. – –, ‘Organizacija gosudarstvennoj vlasti v Respublike Tatarstan: problemy i protivorechija’ [‘Organization of State Power in the Republic of Tatarstan: Issues and Contradictions’] (2010) 2 Politicheskaja ekspertiza (in Russian). 

Dissertations 
17. Zaznaev O, ‘Poluprezidentskaja sistema: politiko-pravovoj analiz’ [‘Semi-Presidential System: Political and Legal Analysis’] (dis d-ra jurid nauk, Kazanskij gosudarstvennyj universitet im. Ul’janova-Lenina 2007) (in Russian).