Назва статті Парламентські слухання як форма і засіб забезпечення народовладдя в Україні
Автори

докторка юридичних наук, старша наукова співробітниця, завідувачка сектору Інституту законодавства Верховної Ради України (Київ, Україна) ikuyan@ukr.net

 

Назва журналу Юридичний журнал «Право України» (україномовна версія)
Випуск 10/2019
Сторінки [130-141]
DOI https://doi.org/10.33498/louu-2019-10-130
Анотація

Парламентаризм іманентно пов’язаний з особливою роллю парламенту як провідного органу народного представництва в державі й за своєю природою є однією з головних форм та засобом реалізації народовладдя. Показовим проявом розвитку парламентаризму в Україні є використання різних форм діяльності Верховною Радою України. Серед них особливу роль відіграє інститут парламентських слухань.

Метою статті є виявлення сутності й змісту інституту парламентських слухань як форми та засобу забезпечення народовладдя в Україні.

Парламентські слухання є багатофункціональним засобом, у якому безпосередньо втілюється представницький характер і соціальне призначення Верховної Ради України як єдиного органу законодавчої влади в країні.

Розглянуто правову природу парламентських слухань. Акцентовано на її складному характері. Визначено сутнісні ознаки парламентських слухань, що зумовлені їх публічним характером і змістом. Такий характер визначається залученням широкої аудиторії учасників, а, головним чином, їх метою, що полягає у вивченні питань, які становлять публічний інтерес, формулювання суспільно-політичного пріоритету, що потребує законодавчого регулювання. Через парламентські слухання Верховна Рада України отримує своєрідний “зворотній зв’язок” – інформацію про харак тер впливу законодавчого регулювання на суспільні відносини і, таким чином, про якість законодавства, та дає змогу визначити перспективні напрями його удосконалення. Парламентські слухання сприяють реалізації провідної – законодавчої функції парламенту, таким чином, безпосередньо утверджується народовладдя як спосіб владарювання, що ґрунтується на принципі народного суверенітету.

Приділено увагу суб’єктам парламентських слухань – ініціаторам і безпосереднім учасникам. Запропоновано надати право ініціювати парламентські слухання депутатським фракціям (групам), що створить додаткові можливості для опозиційних партій та сприятиме забезпеченню народовладдя. Акцентовано, що наділення громадян правом ініціювати парламентські слухання у Верховній Раді України є надзвичайно важливим кроком у зміцненні зв’язків Парламенту з народом, з інститутами громадянського суспільства. Таким чином, парламентські слухання все більше стають засобом та формою забезпечення народовладдя.

 Процедури парламентських слухань загалом достатньо врегульовані в законодавстві України. Для підвищення ефективності парламентських слухань необхідно уточнити їхню мету з акцентуванням на контрольній функції Парламенту, розширити коло ініціаторів, визначити в законодавстві форми контролю Парламенту і громадськості за виконанням рекомендацій парламентських слухань.

Акцентовано на необхідності визначення в законодавстві видів правових актів, їх юридичної сили, ієрархії. Наголошено, що, враховуючи недостатній рівень правового регулювання форм народовладдя в Україні, передусім всеукраїнського і місцевих референдумів, народної законодавчої ініціативи, публічних слухань, публічного контролю тощо, парламентські слухання у Верховній Раді України ІХ скликання мають стати стартовим майданчиком для напрацювання концепції розвитку народовладдя в Україні.

 

Ключові слова парламентаризм; народовладдя; парламент; форми забезпечення народовладдя; парламентські слухання
References

Bibliography

Edited books

1. Parlamentski slukhannia – vazhlyvyi chynnyk udoskonalennia natsionalnoho zakonodavstva: zbirnyk materialiv kruhloho stolu [Parliamentary Hearings – an Essential Factor of National Legislation Improvement: Collected Round Table Materials] (Zaichuk V zah red, Instytut zakonodavstva Verkhovnoi Rady Ukrainy 2012) (in Ukrainian).