Назва статті Автоматизація правового регулювання: праволюдинний аспект
Автори

кандидат юридичних наук, адвокат, старший викладач кафедри теорії права та прав людини факультету суспільних наук Українського Католицького Університету (м. Львів, Україна) natalya.haletska@ucu.edu.ua

 

Назва журналу Юридичний журнал «Право України» (україномовна версія)
Випуск 4/2019
Сторінки [171-182]
DOI https://doi.org/10.33498/louu-2019-04-171
Анотація

З огляду на поширеність автоматизації в усіх сферах суспільного життя та стрімкий розвиток технологій, питання автоматизації правового регулювання стає все актуальнішим. Тому автоматизація правового регулювання не є простою заміною тексту машинним кодом, а є набагато складнішим процесом, що може мати певний вплив на права людини. Враховуючи всеосяжність цих процесів, їхній аналіз із погляду впливу на права людини та верховенство права видається важливим і необхідним.

Метою статті є характеристика правової природи автоматизації правового регулювання та визначення поняття “автоматизоване правове регулювання”, виокремлення різновидів автоматизованого правового регулювання, а також аналіз їхніх переваг і недоліків з погляду впливу на права людини та верховенство права.

Досліджено правову природу автоматизації правового регулювання та надано визначення поняття “автоматизоване правове регулювання”. На підставі цього визначення виокремлюються різновиди автоматизованого правового регулювання за критерієм технологій, які використовуються. Відмінності між “класичним” правовим регулюванням і різновидами автоматизованого правового регулювання виявляються за допомогою таких критеріїв: форма опису правил, застосування класичної структури правової норми: “якщо, тоді, інакше”, спосіб отримання висновку, можливість пояснення прийнятого рішення, застосовність підходу до всіх можливих випадків (загальність). Крім того, здійснено аналіз переваг і недоліків автоматизованого правового регулювання з точки зору впливу на права людини та верховенство права у контексті таких аспектів: 1) двозначність формулювань і свобода розсуду vs. неможливість пояснення прийнятого рішення; 2) динамічне та статичне тлумачення; 3) орієнтація на цінності та принципи vs. орієнтація на прописані правила та закономірності; 4) забезпечення доступу до правосуддя для найменш захищених верств населення та зменшення бюджетних витрат.

Визначено поняття “автоматизоване правове регулювання” як використання програмних і програмно-апаратних комплексів з інформаційною метою чи з метою настання певних юридичних наслідків. Встановлено, що автоматизація може мати різні форми залежно від різновиду технологій, зокрема такі різновиди: автоматизоване правове регулювання, засноване на правилах (rule-based legal regulation), та авто матизоване правове регулювання, засноване на даних (data-based legal regulation). З’ясовано, що при автоматизації правового регулювання можливі певні негативні наслідки, як-от: неможливість пояснення висновку, що згенерований системою; неврахування змінних зовнішніх обставин, тобто неможливість застосування динамічного підходу до тлумачення; неможливість інкорпорації в автоматизовані системи певних ціннісних орієнтирів, що відображені у принципах права; потенційна дискримінація найменш захищених верств з огляду на складнощі оскарження висновку автоматизованої системи.

 

Ключові слова правове регулювання; соціальне регулювання; тлумачення правових норм; правозастосування; автоматизоване правове регулювання, засноване на правилах; автоматизоване правове регулювання, засноване на даних
References

Bibliography

Authored books

1. Lessig L, Code: And Other Laws of Cyberspace, Version 2.0 (Basic Books 2006) (in English).

 

Edited books

2. Koziubra M (zah red), Zahalna teoria prava: pidruchnyk [General Legal Theory: Textbook] (Vaite 2015) (in Ukrainian).

 

Journal articles

3. Bayamlıoğlu E and Leenes R, ‘The “rule of law” implications of data-driven decisionmaking: a techno-regulatory perspective’ (2018) 10:2 Law, Innovation and Technology 295-313. doi: 10.1080/17579961.2018.1527475 (in English).

4. Hildebrandt M, ‘Algorithmic regulation and the rule of law’ (2018) 376 Philosophical Transactions of the Royal Society A: Mathematical, Physical and Engineering Sciences. doi: 10.1098/rsta.2017.0355 (in English).

5. Israni E, ‘Algorithmic Due Process: Mistaken Accountability and Attribution in State v. Loomis’ (Jolt Digest, August 31, 2017) <https://jolt.law.harvard.edu/digest/ algorithmicdue-process-mistaken-accountability-and-attribution-in-state-v-loomis-1> (accessed: 21.03.2019) (in English).

6. Yeung K, ‘Algorithmic regulation: a critical interrogation’ (2017) 85 Regulation & Governance. doi: 10.1111/rego.12158 (in English).

7. Karchevskyy M, ‘Pravove reguliuvannia sotsializatsii shtuchnoho intelektu’ [‘Legal Regulation of Artificial Intelligence Socialization’] (2017) 2 Visnyk Luhanskoho derzhavnokho universytetu vnutrishnikh sprav imeni E. O. Didorenka 99-108 (in Ukrainian).

 

Thesis abstracts

8. Baranov O, ‘Internet rechei i shtuchnyy intelekt’ [‘Internet of Things and Artificial Intelligence’] v Zbirnyk materialiv II Mizhnarodnoi naukovo-prkatychnoi konferentsii (Lviv National University “Lvivska Politekhnika” 2017) 18-42 (in Ukrainian).

9. Horodyskyy I, ‘Tendentsii rozvytku pravovoho rehuliuvannia shtuchnoho intelektu v Yevropeiskomu Soiuzi’ [‘Trends of Artificial Intelligence Development in the European Union’] v Zbirnyk materialiv II Mizhnarodnoi naukovo-prkatychnoi konferentsii (Lviv National University “Lvivska Politekhnika” 2017) (in Ukrainian).

 

Електронна версія Завантажити