Назва статті Зміцнення військового правопорядку та окремі питання вдосконалення кримінального законодавства України
Автори

доктор юридичних наук, доцент, професор кафедри кримінального права № 2 Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (Харків, Україна) ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8947-8734 kharitonovs@ukr.net

 

Назва журналу Юридичний журнал «Право України» (україномовна версія)
Випуск 2/2020
Сторінки [198-209]
DOI https://doi.org/10.33498/louu-2020-02-198
Анотація

Оборона України, захист її суверенітету, недоторканності та територіальної цілісності від агресивних посягань, забезпечення державної безпеки є справою держави, суспільства та всього народу України, що знайшло чітке закріплення у статтях 17, 65 Конституції України. Ця діяльність держави та сус пільства загалом є правом усіх суб’єктів суспільного буття і кожного з них окремо, якому одночасно відповідає їх конституційний обов’язок. Цей обов’язок доцільно поділити на загальний – держави, суспільства і кожного громадянина України та спеціальний, який притаманний окремим суб’єктам, а саме: З бройним Силам України (ЗСУ), Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Державній спеціальній службі транспорту, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України та іншим військовим формуванням, утвореним відповідно до законів України. У сутності й взаємодії ці суб’єкти становлять воєнну організацію України.

Для забезпечення належного функціонування воєнної організації та виконання завдань, які ставляться перед нею, держава створює фундаментальну нормативноправову базу, що визначає спеціальний правовий режим, щодо прав та обов’язків структурних одиниць цієї організації. Основою правового режиму є військова дисципліна та військовий правопорядок.

Цей правовий режим реалізується через систему відповідних засобів: організаційних, економічних, правових. Серед останніх засоби кримінально-правового регулювання суспільних відносин у сфері кримінальної відповідальності за військові злочини, що мають загальнопревентивний (спеціальнопревентивний), виховний та каральний характер, відіграють суттєве значення. Саме кримінально-правова охорона суспільних відносин у сфері несення військової служби сприяє існуванню належної військової дисципліни та правопорядку у військових підрозділах, що слугує необхідним підґрунтям для забезпечення боєздатності цих підрозділів і загалом утво рюють стан обороноздатності та захищеності держави. У сучасних умовах, коли Україна пере буває, по суті, у стані збройного конфлікту, це значною мірою впливає на стан злочинності в різноманітних сферах життєдіяльності держави, зокрема й у ЗСУ та інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства. Статис тичні дані Генеральної прокуратури України свідчать, що останнім часом, почи наючи з 2014 р., спостерігаються тенденції зростання кількості злочинів проти встановленого порядку несення військової служби (військових злочинів), що, безперечно, негативно впливає на забезпечення обороноздатності та національної безпеки України, здатності воєнної організації України адекватно реагувати на будь-які акти ворожих дій із боку інших держав. Злочини проти порядку несення військової служби мають питому вагу в масиві всієї злочинності в Україні. Зрозуміло: якщо не вживати заходів, здатних суттєво вплинути на військову злочинність для стабілізації ситуації у сфері військового правопорядку та військової дисципліни, це створить серйозну загрозу для національної безпеки України.

Мета статті – запропонувати внесення належних змін до змісту деяких статей чинного Кримінального кодексу України, які встановлюють кримінальну відповідальність за вчинення військових злочинів.

 

Ключові слова воєнна організація; воєнна безпека; військовий злочин; непокора; істотна шкода; тяжкі наслідки
References

Bibliography

Authored books

1. Brajnin Ja, Ugolovnyj zakon i ego primenenie [Criminal Law and Its Application] (Jurid lit 1967) (in Russian).

2. Iering R, Izbrannye trudy [Selected Works], t 2 (Jurid centr Press 2006) (in Russian).

3. Kharytonov S, Kryminalna vidpovidalnist za viiskovi zlochyny za kryminalnym pravom Ukrainy [Criminal Liability for Military Crimes under Criminal Law of Ukraine] (Pravo 2018) (in Ukrainian).

4. Kudashkin A, Voennaja sluzhba v Rossijskoj Federacii: teorija i praktika pravovogo regulirovanija [Military Service in the Russian Federation: Theory and Practice of Legal Regulation] (Jurid centr Press 2003) (in Russian).

 

Dictionaries

5. Ukrainskyi tlumachnyi slovnyk (tezaurus): 250 000 sliv [Ukrainian Explanatory Dictionary (Thesaurus): 250,000 Words] (Busel V uklad i holov red, Perun 2016) (in Ukrainian).

 

Journal articles

6. Kovalev M, ‘Optimal’noe sootnoshenie formal’nogo i ocenochnogo v ugolovnom zakone’ [‘Optimal Balance between the Formal and the Evaluative in Criminal Law’] (1973) 11 Sovetskoe gosudarstvo i pravo 68–74 (in Russian).

7. Panov N, ‘Ocenochnye ponjatija i ih primenenie v ugolovnom prave’ [‘Evaluative Concepts and Their Use in Criminal Law’] (1976) 7 Problemy socialisticheskoj zakonnosti 99–106 (in Russian).

8. Frolov E i Piteckij V, ‘Garantii zakonnosti i ocenochnye ponjatija v ugolovnom prave’[‘Guarantees of Legality and Evaluative Concepts in Criminal Law’] (1979) 6 Sovetskoe gosudarstvo i pravo 87–91 (in Russian).

9. Kharytonov S, ‘Suspilna nebezpechnist yak oznaka viiskovykh zlochyniv’ [‘Public Danger as a Sign of Military Crimes’] (2016) 3 Visnyk Vyshchoi kvalifikatsiinoi komisii suddiv Ukrainy 37–41 (in Ukrainian).

 

Thesis

10. Kharytonov S, ‘Viiskovi zlochyny: poniattia, systema ta problemy kvalifikatsii’ [‘Military Crimes: Concept, System and Qualification Issues’] (avtoref dys d-ra yuryd nauk, 2019) (in Ukrainian).