Назва статті Проступок, його сутність і порядок досудового розслідування та судового розгляду: новітні середньоазійські підходи, порівнюючи з уже відомими
Автори

доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України, професор кафедри кримінального та кримінального процесуального права Національного університету “Києво-Могилянська академія” (Київ, Україна) ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1304-9298 kunorvahk@gmail.com

 

Назва журналу Юридичний журнал «Право України» (україномовна версія)
Випуск 2/2020
Сторінки [119-137]
DOI https://doi.org/10.33498/louu-2020-02-119
Анотація

Досліджується проблема визначення поняття проступку як виду правопорушення, відмінного від злочину, та адміністративного правопорушення у контексті Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень”.

Мета статті – з урахуванням досвіду держав, які йдуть паралельними шляхами, знайти оптимальні моделі проступку, правових наслідків його вчинення, пов’язаного з цим порядку його досудового розслідування і судового розгляду.

У статті здійснюється порівняльний аналіз підходів до визначення проступку, які були застосовані на зламі ХХ ст. у пострадянських державах Балтії, пізніше – в окремих пострадянських середньоазійських державах, а також тих, що були засто совані як у чинному кримінальному процесуальному законодавстві України, так і в проєктах законів щодо його зміни. Визначено, що підставою для виділення проступків як окремого виду правопорушення є тільки його відмінна від злочину й адмі ністративного правопорушення правова природа: це діяння, яке, з одного боку, не спричинює значної чи тяжкої шкоди в розумінні Кримінального кодексу України і не створює загрози спричинення тяжкої шкоди, а з другого – не є управлінським за своєю суттю.

Оскільки проступки є окремим видом правопорушення, то відповідальність за них має бути передбачена окремим законом. Можливість спрощення відповідної процедури залежить від певних факторів, зокрема: вчинення діяння в умовах очевидності, коли факт вчинення діяння та особа, яка його вчинила, є явними; за вчинення діяння призначається судове стягнення (покарання), яке особа може відбути без розірвання соціальних зв’язків і без надзвичайних обтяжень для неї; заперечення особою очевидності правопорушення і відмова від виконання стягнення (пока-рання) створює для неї серйозний ризик бути засудженою у загальному порядку до більш серйозного стягнення (покарання); потерпілий готовий до примирення, адже завдана йому майнова і моральна шкода відшкодована повністю чи частково, – вони схиляють особу до визнання вини, незаперечення доказів, відшкодування шкоди потерпілому і примирення з ним. У законодавстві України може бути передбачено принаймні три окремих порядки розслідування і судового розгляду проступків.

 

Ключові слова проступок; кримінальне правопорушення; злочин; порядок досудового розслідування проступків; порядок судового розгляду проступків
References

Bibliography

Journal articles

1. Dmytruk M, ‘Kryminalnyi prostupok: analiz deiakykh zakonodavchykh initsiatyv’ [‘Criminal Misdemeanor: Analysis of Some Legislative Initiatives’] [2015] 2(5) Visnyk Asotsiatsii kryminalnoho prava Ukrainy 89–96 (in Ukrainian).

2. Zadoia K, ‘Sproshchene provadzhennia shchodo kryminalnykh prostupkiv za Kryminalnym protsesualnym kodeksom Ukrainy 2012 roku ta zakonodavstvom yevropeiskykh derzhav’ [‘Simplified Proceedings for Criminal Misdemeanors under the Criminal Procedure Code of Ukraine of 2012 and under Legislation of European States’] (2015) 1 Visnyk kryminalnoho sudochynstva 31–2 (in Ukrainian).

 

 

Схожі статті: