Назва статті Чи стане всеукраїнський референдум дієвим механізмом демократичної легітимації в умовах сучасного конституціоналізму?
Автори

доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України, заслужений юрист України, заступник директора з наукової роботи Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України (Київ, Україна) ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7052-3729 O.V.Skrypniuk@gmail.com

 доктор юридичних наук, професор, заслужений працівник освіти України, завідувач кафедри конституційного та міжнародного права Навчально-наукового інституту права, психології та інноваційної освіти Національного університету “Львівська політехніка” (Львів, Україна) ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-7523-2098 kovalchyk1903@gmail.com

 

Назва журналу Юридичний журнал «Право України» (україномовна версія)
Випуск 8/2020
Сторінки [83-104]
Анотація

Україна перебуває на шляху утвердження принципів верховенства права та демократії. Трансформаційні процеси, що відбуваються в суспільстві та державі, зумовлюють необхідність вироблення оптимального механізму прийняття легітимних політико-правових рішень, які б уособлювали в собі як мудрість народного волевиявлення, так і професіоналізм органів публічної влади. Це як ніколи актуально в період підготовки та прийняття нового закону про всеукраїнський референдум, який ініційований Президентом України і є частиною його передвиборчої програми. Чи зможе всеукраїнський референдум у сучасних умовах українського конституціоналізму стати дієвим механізмом демократичної легітимації влади? – запитання не риторичне. Воно вимагає глибокого аналізу з боку вчених-конституціоналістів і досвідчених фахівців у сфері публічного права.

Мета статті – дослідити світовий досвід застосування національних референдумів в умовах різних за рівнем демократичності політичних режимів та продемонструвати вплив політичних інститутів на правові процеси в умовах сучасного конституціоналізму з урахуванням вітчизняного досвіду.

Доведено, що якісне законодавче регулювання є важливою, але недостатньою умовою ефективного функціонування референдуму. Демократичний характер політичних інститутів та їхня легітимність – це ті фактори, які надають формально закріпленим процедурам реального змісту. Рівень довіри громадян до органів державної влади, зокрема до тих, які є безпосередніми учасниками референдного процесу (президента, парламенту, органу конституційної юрисдикції), забезпечують демократичну легітимацію політичним рішенням, прийнятих всенародним голосуванням.

Зроблено висновок, що всенародний референдум – важлива форма безпосереднього народовладдя, яка інколи буває небезпечним інструментом дестабілізації правопорядку, особливо в умовах трансформації політичного режиму. Він є дієвим механізмом демократичної легітимації за умови забезпечення балансу між, зокрема: волею більшості та правами меншості; прямою та представницькою демократією; загальнодержавними та регіональними інтересами. Встановлено, що будь-які форми безпосереднього народовладдя, зокрема й референдум, відображають реальну волю народу лише за умови легітимності та правомірності політичних інститутів, які послідовно дотримуються цінностей конституціоналізму: пріоритетності людської гідності та основоположних прав, рівномірного розподілу функцій органів державної влади, незалежності правосуддя, обмеження волі більшості та захист прав меншості. Це те, що відрізняє усталені демократії від авторитарнопопулістських режимів.

 

Ключові слова всенародний референдум; демократична легітимація; конституціоналізм; політичний режим; ліберальні демократії; дефективні демократії; конституційний популізм
References

Bibliography

Edited and translated books

1. Butler David and Ranney Austin (ed), Referendums around the world: the growing use of direct democracy (AEI Press 1994) (in English).

2. Ardan F, Francija: gosudarstvennaja sistema [France: State System] (Filippov L per, Juridicheskaja literatura 1994) (in Russian).

3. David R ta Zhoffre-Spinozi K, Osnovnye pravovye sistemy sovremennosti [The Main Legal Systems of our Time] (Tumanov V per s fr, Mezhdunarodnye otnoshenija 1999) (in Russian).

 4. LeDiuk L, Uchasnytska demokratiia: referendumy u teorii ta na praktytsi [Participatory Democracy: Referendums in Theory and in Practice] (Tkachuk R perekl z anhl, Tsentr Osvitnikh initsiatyv 2002) (in Ukrainian).

5. Mjuller J-V, Chto takoe populizm? [What is Populism?] (per s angl, Izdatel’skij dom Vysshej shkoly jekonomiki 2018) (in Russian).

6. Shajo A, Samoogranichenie vlasti (kratkij kurs konstitucionalizma) [Self-Restraint of Power (a Short Course on Constitutionalism)] (per s veng, Jurist 2001) (in Russian).

 

Journal articles

7. Batory A, ‘Populists in Government? Hungary’s “System of National Cooperation”’ [2016] 23:2 Democratization 283–303 (in English).

8. Uitz R, ‘Can you tell when an illiberal democracy is in the making? An appeal to comparative constitutional scholarship from Hungary’ [2015] 13 (1) International Journal of Constitutional Law 286 (in English).

9. Masych V, ‘Referendum yak instrument zvorotnoho zviazku: svitovi tendentsii ta Ukraina’ [‘Referendum as a Feedback Tool: Global Trends and Ukraine’] (2011) 52 Derzhava i pravo 680–3 (in Ukrainian).

10. Matveeva T, ‘Referendumy – obraz zhizni shvejcarcev’ [‘Referendums are a Way of Life for the Swiss’] (1995) 1 Mezhdunarodnaja zhizn’ 85–92 (in Russian).

11. Onishchuk M, ‘Typolohiia referendnoi demokratii: shveitsarska, frantsuzka ta amerykanska modeli referendnoi demokratii’ [‘Typology of Referendum Democracy: Swiss, French and American Models of Referendum Democracy’] (2010) 1 Visnyk Luhanskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav imeni E. O. Didorenka 5–15 (in Ukrainian).

12. Rechytskyi V, ‘Do pytannia pro konstytutsiino-pravovi harantii narodnoho suverenitetu v Ukraini’ [‘On the Question of Constitutional and Legal Guarantees of People’s Sovereignty in Ukraine’] (2016) 4 Visnyk Konstytutsiinoho Sudu Ukrainy 177 (in Ukrainian).

 

Theses

13. Fedorenko V, ‘Konstytutsiino-pravovi osnovy vseukrainskoho referendumu: problemy teorii ta praktyky’ [‘Constitutional and Legal bases of the All-Ukrainian Referendum: Problems of Theory and Practice’] (avtoref dys kand yuryd nauk, 1999) (in Ukrainian).

 

Websites

14. Kaltwasser C R, ‘Populism vs. Constitutionalism? Comparative Perspectives on Contemporary Western Europe, Latin America, and the United States’ (The Foundation for Law, Justice and Society 2013) <https://www.fljs.org/files/publications/Kaltwasser. pdf> (accessed: 17.07.2020) (in English).

15. The World Justice Project Rule of Law Index 2020 <https://worldjusticeproject.org/sites/default/files/documents/WJP-ROLI-2020-Online_0.pdf> (accessed: 17.07.2020) (in English).

16. ‘Otsinka hromadianamy diialnosti vlady, riven doviry do sotsialnykh instytutiv ta politykiv, elektoralni oriientatsii hromadian (liutyi 2020 r. sotsiolohiia)’ [‘Citizens’ Assessment of Government Activities, Level of Trust in Social Institutions and Politicians, Electoral Orientations of Citizens (February 2020 Sociology)’] (Razumkov Tsentr, 24.02.2020) <http://razumkov.org.ua/napriamky/sotsiologichni-doslidzhennia/otsinkagromadianamydiialnosti-vlady-riven-doviry-do-sotsialnykh-instytutiv-ta-politykivelektoralnioriientatsii-gromadian-liutyi-2020r> (accessed: 17.07.2020) (in Ukrainian).