| Анотація |
У сучасній методології юриспруденції відбувається перехід від вивчення станів її об’єкта, якими виступають право і держава, до осягнення цього змінах і перетвореннях. Звідси дві підсистеми методології юриспруденції: підсистема, щозвернена до стану права і держави, а також окремих їх компонентів і аспектів; і підсистема, що звернена до змін права і держави в цілому та їх складових. Ці підсистеми методології юриспруденції отримують своє відображення в концептуальній формі, методологічних підходах, методах, специфічних поняттях.Методологію юриспруденції неприпустимо обмежувати методологією правознавства.У цьому аспекті методологічне значення має питання про об’єкт юриспруденції. Пропонується вважати об’єкт юриспруденції складним, що охоплює одночасно право і державу в їх специфіці, взаємодії та цілісності. Показовими є зміни у змісті методології юриспруденції, девизначальне значення мають методологічні підходи, що визначають стратегію дослідницьких пошуків у взаємозв’язку юриспруденції з правом і державою. Найбільш характерні длясучасних розробок підходи: антропологічний, аксіологічний, цивілізаційний, синергетичний і герменевтичний. Сучасна методологія юриспруденції плюралістична за своєю природою, оскільки стверджує наявність різних підходів до права і держави. Зазначене дозволяє констатувати становлення нової парадигми методології юриспруденції. |
.png)
