У статті розкривається зміст науково-практичної парадигми сучасного українського конституціоналізму та визначено, що особливе місце у цій парадигмі займає конституція. Адже конституція є одночасно й елементом змісту конституціоналізму, і нормативною основою як його функціонального механізму, так і його подальшого розвитку. Ця характеристика конституції опосередковується її сутністю та юридичним і соціальним змістом, що розкриваються у статті. Визначені основні тенденції розвитку сучасного українського конституціоналізму, зокрема: гуманізації та підвищення людського виміру конституційно-правових реалій; утвердження демократії та верховенства права; євроінтеграції; децентралізації публічної влади. З урахуванням цих тенденцій проаналізовані необхідні заходи, спрямовані на формування і розвиток науково-практичної парадигми українського конституціоналізму, які детерміновані з внесенням відповідних змін до Конституції України.