| Анотація |
У статті обґрунтовується думка про те, що в останній третині ХІХ ст. європейськими вченими К. Менгером, В. Джевонсом та Л. Вальрасом було розпочато, а А. Маршалом, Д. Кларком і В. Парето продовжено і завершено маржиналістську революцію. Одним із найфундаментальніших наслідків її стало відкриття антропосоціокультурної природи податків та податкового права. Найхарактернішими властивостями маржиналізму як доктрини також є (згідно з його власною термінологією) суб’єктивнопсихологічний підхід до аналізу суспільно-економічних процесів та явищ (у сучасній економічній науці та правознавстві це найбільше відповідає поняттю людиноцентристського підходу); дослідження і тлумачення перебігу відповідних подій на підставі їх суб’єктивної оцінки індивідами — їх учасниками; перетворення політичної економії в науку про поведінку, яка вивчає нахили, бажання, потреби, інтереси та очікування суб’єктів фінансово-економічних відносин. |
.png)
