| Анотація |
У статті розкривається сутність цивілізаційного підходу до типології держав, а також вплив соціокультурних факторів на інституційно-функціональну організацію державної влади. Обґрунтовується теза про те, що культурний рівень народу, його історичні традиції, характер релігійних поглядів, національний менталітет, географічні умови проживання та інші соціокультурні фактори здійснюють значний вплив на форму правління, як і форму держави в цілому. Робиться висновок про те, що цивілізація є суттєвим корелятом будь-якої форми правління, і без урахування особливостей певної цивілізації ознаки тієї чи іншої моделі республіки або монархії адекватно оцінити неможливо. Тому при аналізі тих чи інших форм правління необхідно враховувати не тільки інституційно-функціональну організацію державної влади, а й конкретно-історичний та цивілізаційний контекст, у межах якого ця організація функціонує і розвивається. Стверджується, що в умовах формування глобальної цивілізації відбувається формування універсальних стандартів щодо організації держави, у тому числі й тих, що стосуються форми правління.
|
.png)
