| Анотація |
Стаття стосується дещо залишеного на узбіччі, соціологічного аспекту верховенства права. Вивчення верховенства права передбачає отримання відповідей на два взаємопов’язаних питання щодо нього. І тільки після цього з’явиться можливість визначити, яким має бути правова система у відповідності до верховенства права. Перше питання становить мету верховенства права, або цінність, покладену в його основну, тобто те, чого воно прагне досягнути (це філософська складова). Друге питання — це те, що у світлі цієї цінності ми повинні мати у суспільстві і правовому порядку задля досягнення цієї цінності. Останнє обумовлює приділення уваги соціологічним, політичним (і економічним) передумовам. Хоча обидва названі питання є важливими, автор зосереджується саме на другому з них. Він досліджує соціальний фундамент права і верховенства права, вказуючи на складний характер останніх та їх змінюваність у різні часи та у різних контекстах. Юристи ж зазвичай навпаки обговорюють верховенство права як ніби воно є явищем, що його можна визначити з використанням специфічних юридичних інституціональних атрибутів, які мають бути там, де є верховенство права. Однак, якщо мета верховенства права та його соціальні і політичні передумови не беруться до уваги, інституційні рішення, що їх зазвичай пропонують ті, хто просуває верховенство права, здебільшого «зависають у повітрі». Навіть якщо вони і працюють деінде, в інших місцях вони зазнають поразки, що демонструють багато програм зі зміцнення верховенства права. Інституційні рішення мають ґрунтуватися на розумінні цінності, що лежить в основі верховенства права, а також на конкретних соціальних і політичних умовах того середовища, де ми намагаємось його відшукати. У світлі тієї цінності і тих умов можна поставити питання, які юридичні інституційні заходи — у цьому суспільстві і у цей час — є найбільш придатними для досягнення верховенства права у конкретному суспільстві з конкретною соціальною і юридичною історією, традиціями і юридичною практикою. Тим не менше зазвичай юристи ігнорують ці питання і розпочинають з певного, часто недоречного у конкретній ситуації універсального бачення того, що верховенство права вимагає від правової системи. Це утворює системну прогалину у нашому розумінні. Стаття має на меті заповнити цю прогалину. |
.png)
