Філософія права протягом всієї своєї історії створює динамічну та важливу структуру, в якій необхідним є визначення, пояснення, створення та розвиток певної раціональності, щоб дати відповідь на фундаментальні питання, які піднімаються в демократичному суспільстві. На сьогодні в цілому світі обговорюються питання, що стосуються теперішнього та майбутнього демократії; особливо звертається увага на роль права у формуванні демократичного досвіду; виявляється, що основи та межі цих питань залишаються актуальними. Вважають, що студенти юридичних навчальних закладів, юристи-дослідники та юристи-практики продукують знання та перспективи, які відповідають потребам сьогодення. У такому історичному контексті доцільність філософії права полягає у дослідженні та сприянні подальшим процесам, які формують і трансформують демократичні правові культури, і вона потребує переосмислення.

Відповідно, в цій статті коротко розглядається історична роль філософії права у процесах, що асоціюються із концептуальним розумінням права, щоб розкрити її ідентичність як юридичної дисципліни та її доцільність як простору для аналізу та обговорення питань про природу та роль права. Таким чином, у цій статті ще раз переосмислюються деякі онтологічні, епістемологічні та етичні питання, які характеризують вправність філософії права й описують важливість досвіду включення, комунікації та участі, як необхідної умови виникнення філософсько-правового простору, необхідного для забезпечення потреб сучасної демократії.