У статті проаналізовано різні підходи до викладання у юридичній освіті, що формувалися протягом останніх десятиліть, необхідність переходу від педагогіки до андрагогіки в університетському викладанні. Принципи андрагогіки дають змогу наділити студента більшою відповідальністю за процес і результати навчання, що сприяє ефективності освіти. Також увага звертається на затребуваність міждисциплінарності освітніх програм для майбутніх правників. Для підготовки майбутнього правника в сучасних українських умовах надзвичайно шкідливим є просте передавання знань, адже змінюється не тільки законодавство, а й більш глобальні підходи до розуміння права, тому основою вищої юридичної освіти має бути розвиток компетенцій та вміння навчатися. Дослідження трендів розвитку вищої освіті доводить важливість практичної спрямованості навчання шляхом розвитку компетенцій. Саме тому зроблено акцент на необхідності використання компетентнісного підходу та широкого підходу, спрямованого на розвиток готовності до публічнополітичної діяльності, що відповідає особливій ролі правника у державі, яка заснована на верховенстві права.