Назва статті Ухилення від виконання закону в теорії і практиці права Німеччини
Автори
Назва журналу Юридичний журнал «Право України» (україномовна версія)
Випуск 2/2018
Сторінки [199-216]
DOI https://doi.org/10.33498/louu-2018-02-199
Анотація

За останні два десятиліття законодавцями європейських країн (особливо Німеччини) виявлена проблема ухилення від виконання законодавства. З огляду на це було розширено сферу дії законів, спрямованих на недопущення такого ухилення, у багатьох галузях права, зокрема трудового, спадкового, господарського, антимонопольного, податкового, корпоративного та банківського. Однак окреслену проблему так і не вирішено у більшості країн Південної та Східної Європи, а отже, зазначене питання є актуальним і потребує подальшого дослідження. Так, можна навести ситуацію, за якої конкретна поведінка сторін певної угоди розглядається як правомірна (законна), і при цьому має місце незаконне (необґрунтоване, неналежне) уникнення (тобто ухилення) від виконання положень законодавства у вказаних галузях. Як наслідок, боротьба з протиправною практикою не здійснюється із використанням положень Кримінального кодексу (оскільки в такому випадку не йдеться про незаконні дії), а ведеться із використанням положень, спрямованих на боротьбу з ухиленням від виконання закону (зі зловживанням законом), які здатні запобігти правовим наслідкам так званих удаваних угод (Umgehungsgeschäfte). Ухилення від виконання закону (зловживання законом) (fraus legis) визначається як поведінка, не спрямована проти формального змісту закону (букви закону), але порушує його зміст. Fraus legis стосується угод, здійснених реально, але у спосіб, що суперечить духу закону. У практичному вимірі зростає кількість справ, у яких суб’єкти, переходячи межі (розмиті) правомірної поведінки, вдаються до використання угод (що мають змінені форми і є такими, які вводять в оману) задля досягнення економічної вигоди для однієї чи обох сторін такої угоди, які спричиняють шкоду іншій стороні або третій особі. Не можна недооцінювати значення проблеми ухилення від виконання закону (а також фіктивних угод) у цивільному (і податковому) праві, що є одним із основних питань права та проявляється у руйнуванні суті угоди (наприклад, помилки в заповіті) й несанкціонованому порушенні принципу автономії сторін та обов’язкових правових норм. Мета статті – проаналізувати та систематизувати визначення поняття ухилення від виконання закону (fraus legis), особливо щодо випадків фіктивних дій, задля розроблення цілісного уявлення про те, як розуміти і класифікувати це поняття. Пропонується також авторський погляд на оптимальні методологічні основи для визначення цивільно-правової концепції ухилення від виконання закону. За такою теоретичною точкою відліку – подальший практичний розгляд випадків ухилення від виконання закону в різних галузях права. Автор прагне підвищити рівень поінформованості про існування проблеми ухилення від виконання закону, щодо якої відповідальні органи державної влади (державна адміністрація, управління, поліція) та судові органи (прокуратура і суд) зобов’язані вживати заходів у разі наявності порушень в окремих правових сферах. Достатньо часто компетентні органи вдаються до поверхневого тлумачення і не вчиняють жодних дій, тому що нібито законом чітко не передбачено відповідного заходу чи санкції. Варто наголосити, що немає потреби у суворому формалізмі й буквальному тлумаченні положень закону (тобто тільки за буквою закону), натомість треба враховувати основний зміст конкретного закону і намір законодавця, згідно з яким такий закон було написано. Хоча існує імовірність нечіткого з лінгвістичної точки зору формулювання певного закону законодавцем, сторони угоди не мають сприймати це як “зелене світло” для використання недоліків формулювання закону з метою уникнення тієї заборони, яку законодавець мав намір ним упровадити. Усвідомлення зазначеної проблеми – уже частина її розв’язання. Fraus legis – це поняття римського права, що формувалося протягом століть. У часи раннього Середньовіччя концепція ухилення від виконання закону втратила актуальність. Тільки в останні 100–150 років fraus legis знову впроваджено спочатку в цивільно-правових кодифікаціях, а згодом – в окремих галузях права. Це свідчить про те, що історія рухається по колу, і певні питання свого часу вже було вирішено. Оптимальною методологічною основою для визначення поняття “ухилення від виконання закону” буде відповідна інтегративна правова модель, яка ґрунтується на захисті прав та інтересів держави (законодавця), у випадках, коли сторони угоди демонструють інший спосіб дій залежно від обставин (що особливо характерно для галузей податкового, трудового й антимонопольного права). “Ухилення від виконання закону” як поняття цивільного права означає, що сторони угоди порушують дух матеріального та процесуального права, хоча при цьому може здаватися (принаймні сторони угоди це стверджують), що закон не був порушений із точки зору букви закону. Доцільно враховувати матеріальні та процесуальні аспекти окремого закону при визначенні, чи має місце обхід (уникнення) сторонами угоди змісту закону (sententia) і наміру законодавця (voluntas). Потрібно наголосити, що для вирішення проблеми ухилення від виконання закону існує потреба не тільки у подальшому розвитку законодавства, а й у відкритому способі мислення, зокрема, у так званій “професійній мужності” уповноважених посадовців органів державного управління та судових органів.

Ключові слова fraus legis; agere in fraudem legis; ухилення від виконання закону; зловживання законом; угоди “в обхід” закону; “ланцюгові” трудові договори; ухилення від сплати податків
References

Bibliography

Authored books

1. Benecke Martina, Gesetzesumgehung im Zivilrecht: Lehre und praktischer Fall im allgemeinen und Internationalen Privatrecht (Mohr Siebeck 2004) (in German).

2. Birk Dieter, Steuerrecht (12th edn, C F Müller Verlag 2009) (in German).

3. Boemke Burkhard and Ulrici Bernhard, BGB Allgemeiner Teil (Springer 2009) (in German). 4. Böing Christian, Steuerlicher Gestaltungsmissbrauch in Europa (Dr Kovač 2006) (in German). 5. Bork Reinhard, Allgemeiner Teil des bürgerlichen Gesetzbuchs (2nd edn, Mohr Siebeck 2006) (in German).

6. Flume Werner, Allgemeiner Teil des bürgerlichen Rechts: das Rechtsgeschäft, vol 2 (4th edn, Springer 1992) (in German).

7. Honsell Heinrich and Mayer-Maly Theo and Selb Walter, Römisches Recht – Enzyklopädie der Rechtsund Staatswissenschaft, Abteilung Rechtswissenschaft (4th edn, Springer-Verlag, 1987) (in German).

8. Honsell Heinrich, Römisches Recht (7th edn, Springer 2010) (in German).

9. Jhering Rudolf (von), Geist des römischen Rechts auf den verschiedenen Stufen siner Entwicklung, Teil 3, Bd 1 (Breitkopf і Härtel 1865) (in German).

10. Larenz Karl and Wolf Manfred, Allgemeiner Teil des Bürgerlichen Rechts (9th edn, C H Beck 2004) (in German).

11. Linn Alexander, Missbrauchvermeidungsnormern und Standortwahl (Deutscher Universitäts 2007) (in German).

12. Medicus Dieter, Allgemeiner Teil des BGB (9th edn, C F Müller Verlagsgruppe 2006) (in German).

13. Römer Gustav, Gesetzesumgehung im deutschen Internationalen Privatrecht (Walter de Gruyter 1955) (in German).

14. Rüßmann Helmut, Bürgerliches Vermögensrecht (Universität des Saarlandes 2006) (in German).

15. Rüthers Bernd and Stadler Astrid, Allgemeiner Teil des BGB (15th edn, C H Beck 2007) (in German).

16. Savigny Fridrich Carl (von), System des heutigen Römischen Rechts (Veit 1840) (in German).

17. Schellhammer Kurt, Schuldrecht nach Anspruchsgrundlagen – samt BGB Allgemeiner Teil (7th edn, C F Müller Verlagsgruppe 2008) (in German).

18. Sieker Susanne, Umgehungsgeschäfte, typische Strukturen und Mechanismen ihrer Bekämpfung (Mohr Siebeck 2001) (in German).

19. Weber-Grellet Heinrich, Steuern im modernen Verfassungsstaat, Funktionen, Prinzipien und Strukturen des Steuerstaats und des Steuerrechts (Dr Otto Schmidt 2001) (in German).

20. Zimmermann Reinhard, The Law of Obligations Roman Foundations of the Civilian Tradition (Oxford University Press 1996) (in English).

 

Edited books

21. Armbrüster Christian, ‘§ 134 Gesetzliches Verbot’ in Säcker Franz Jürgen (ed), Münchener Kommentar zum Bürgerlichen Gesetzbuch, (5th edn, C H Beck 2006) (in German).

22. Crezelius Georg, ‘Scheingeschäfte und Strohmannsgeschäfte, insbesondere im Steuer recht’ in Baumann Wolfgang, Dickhuth-Harrach Hans-Jürgen von, Marotzke Wolfgang (eds), Gesetz – Recht – Rechtsgeschäfte (Selliers European Law Publishers 2005) (in German).

23. Dorn Franz, ‘§§ 134–137 Nichtichkeit I’ in Schmoeckel Mathias and others (eds), Historisch-kritischer Kommentar zum BGB, Allgemeiner Teil und §§ 1–240 (Mohr Siebeck 2003) (in German).

24. Heinrichs Helmut, ‘Willenserklärung’ in Bassenge Peter and others (eds), Palandt, Bürgerliches Gesetzbuch, vol 7 (60th edn, C H Beck 2001) (in German).

25. Kramer Ernst A, ‘§ 117 Scheingeschäft’ in Säcker Franz Jürgen (ed), Münchener Kommentar zum Bürgerlichen Gesetzbuch (5th edn, C H Beck 2006) (in German).

26. Ratschow Eckart, ‘Missbrauch von rechtlichen Gestaltungsmöglichkeiten’ in Klein Franz and others (eds), Abgabenordnung Kommentar (10th edn, C H Beck 2009) (in German).

27. Schurig Klaus, ‘Die Gesetzesumgehung im Privatrecht’ in Heldrich Andreas and Jürgen Hans Sonnenberg (eds), Festschrift für Murad Ferid zum 80 Geburtstag am 11 April 1988 (Verlag für Standesamtswesen 1988) (in German).

 

Journal articles

28. Fischer Peter, ‘Die Umgehung des Steuergesetzes – Zu den Bedindungen einer gewährung der Steuerrechtsordnung “aus eigener Kraft”’ (1996) 13 Der Betrieb 644 (in German).

 

Thesis abstracts

29. Baeck Ulrich, ‘Das Scheingeschäft, ein fehlerhaftes Rechtsgeschäft’ (DPhil thesis, Universität Würzburg 1988) (in German).

30. Engert Wolfgang, ‘Umgehungsgeschäfte im Grundstückverkehrsrecht’ (DPhil thesis, Hohe Rechtswissenschaftliche Fakultät der Universität zu Köln 1966) (in German).

31. Kramer Rainer, ‘Der Verstoß gegen ein gesetzliches Verbot und die Nichtichkeit von Rechtsgeschäften (§ 134 BGB)’ (DPhil thesis, Rechtsund Wissenschaftliche Fakultät der Johannes Gutenberg-Universität Mainz 1976) (in German).

32. Oguz Arzu, ‘Probleme der Simulation in rechtshistorischer und rechtsvergleichender Sicht’ (DPhil thesis, Hohe Juristische Fakultät der Ludwig-Maximilians-Universität München 1996) (in German).

33. Trüter Sabine, ‘Steuerlich motivierte Scheingeschäfte, Ihre Behandlung in Zivilrecht’ (DPhil thesis, Rechtswissenschaftliche Fakultät der Universität Hamburg 1987) (in German).