Назва статті Доктрина верховенства права Європейського Союзу: національний аспект (позиція конституційних судів окремих держав – членів ЄС)
Автори

кандидатка юридичних наук, доцентка кафедри основ права України Львівського національного університету імені Івана Франка, старша наукова співробітниця Львівської лабораторії прав людини та громадянина Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування НАПрН України (Львів, Україна) ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-2662-3076 halyna_dovhan@o2.pl

 

Назва журналу Юридичний журнал «Право України» (україномовна версія)
Випуск 11/2019
Сторінки [98-107]
DOI https://doi.org/10.33498/louu-2019-11-098
Анотація

Сприйняття доктрини верховенства права Європейського Союзу (ЄС) у державах-членах не є однаковим. Співіснування правової системи ЄС і національної правової системи на практиці зумовлює виникнення численних правових колізій. Серед іншого, це стосується співвідношення різних правових актів ЄС та національного законодавства.

Тоді як Європейський Суд Справедливості послідовно розвиває доктрину верховенства права ЄС, конституційні та верховні суди багатьох держав – членів ЄС відстоюють верховенство конституції у національному правопорядку. Це зумовлює потенційний конфлікт між Європейським Судом Справедливості та конституційними судами.

Метою статті є аналіз позицій окремих конституційних судів держав – членів ЄС щодо сприйняття на національному рівні доктрини верховенства права ЄС. Основні положення рішень деяких конституційних судів наведено в авторському перекладі з англійської та польської мов.

Європейський Суд Справедливості дотримується моністичної концепції співвідношення права ЄС та права держав – членів ЄС. Його позиція є однозначною: абсолютний пріоритет права ЄС над усіма без винятку національними нормами для забезпечення єдності та ефективності права ЄС. Такий підхід зумовив навіть необхідність внесення змін до деяких конституцій держав – членів ЄС.

Прагнучи забезпечити верховенство конституції у національному правопорядку, все більше конституційних судів встановлюють межі дії права ЄС. У такий спосіб вони демонструють те, що у національному аспекті доктрина верховенства права ЄС має обмежений характер: право ЄС не має пріоритету щодо всіх джерел національного права. До меж дії права ЄС у національному правопорядку більшість конституційних судів відносять: права людини, компетенцію ЄС (ultra vires review) і конституційну ідентичність держави.

Групу національних судів, які послідовно дотримуються позиції про обмежений обсяг верховенства права ЄС, очолює Федеральний Конституційний Суд Федеративної Республіки Німеччина, який є найбільшим опонентом Європейського Суду Справедливості щодо тлумачення доктрини верховенства права ЄС.

Більшість конституційних судів, на відміну від Європейського Суду Справедливості, основу для доктрини верховенства права ЄС вбачають у положеннях національних конституцій, які дозволяють передачу частини компетенції органів державної влади на наднаціональний рівень, а не у положеннях установчих договорів ЄС.

 

Ключові слова верховенство права Європейського Союзу; конституційна ідентичність; Європейський Суд Справедливості; верховенство конституції; Конституційний Трибунал Республіки Польща
References

Bibliography

 

Authored books

1.Mik C, Europejskie prawo wspólnotowe. Zagadnienia teorii i praktyki (2000) (in Polish).

2.Journal articles 2. Dovhań H, ‘Tożsamość konstytucyjna w acquis constitutionnel Sądu Konstytucyjnego Republiki Włoskiej: sprawa Taricco’ [2018] 7(154) Europejski Przegląd Sądowy 11 (in Polish).

3. Dovhan H, ‘Mezhi dii pryntsypu verkhovensta prava ES shchodo konstytutsii: acquis constitutionnel Konstytutsyjnogo Trybunalu Polshchi’ [‘Limits to the Principle of Primacy of EU Law over the Constitution: Acquis Constitutionnel of Constitutional Tribunal of Poland’] (2017) 138 Problems of Legality 202. DOI 10.21564/2414990x.138.108326 (in Ukrainian).