Назва статті Права людини в Європейському Союзі: можливості удосконалення юридичного гарантування
Автори

кандидат юридичних наук, доцент, провідний науковий співробітник Львівської лабораторії прав людини і громадянина Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування НАПрН України, доцент кафедри теорії та філософії права Львівського національного університету імені Івана Франка (Львів, Україна) svatolex@gmail.com

 

Назва журналу Юридичний журнал «Право України» (україномовна версія)
Випуск 11/2019
Сторінки [108-127]
DOI https://doi.org/10.33498/louu-2019-11-108
Анотація

Реалізація положень Угоди про асоціацію з Європейським Союзом (ЄС) вимагає від України освоєння юридичних стандартів прав та свобод людини цього міжнародного формування. Система юридичного забезпечення прав людини у праві ЄС пройшла тривалий шлях становлення та розвитку: від первісного заперечення необхідності визнання таких прав – до прийняття окремого міжнародного акта – Хартії основних прав Європейського Союзу (Хартія ЄС), яка наділена юридичною силою установчих договорів ЄС.

Проте, незважаючи на значну історію свого становлення та розвитку, достатніх підстав констатувати, що нині система захисту прав людини в ЄС остаточно сформована і не потребує суттєвого удосконалення, немає. Європейський законодавець не обмежився наданням нормам Хартії ЄС сили установчих договорів, а також включив до Лісабонського договору обов’язок ЄС приєднатися до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ЄКПЛ), чим, власне, створив складну ситуацію юридичного дуалізму чинного та перспективного врегулювання статусу стандартів прав та свобод людини в ЄС. З одного боку, нині норми Хартії ЄС та встановлені на її основі Судом ЄС стандарти прав та свобод мають вищу юридичну силу в правовій системі цього міжнародного формування, а з другого – за умов виконання обов’язку приєднання ЄС до ЄКПЛ, вищим ступенем обов’язковості у питаннях визначення європейських стандартів прав людини у правовій систе мі ЄС володітиме ЄКПЛ, застосована у відповідній практиці Європейського суду з прав людини.

Для України відповідь на запитання – які ж тенденції у юридичному забезпеченні прав людини переважають у ЄС? – впливатиме на вирішення проблеми пошуку оптимальних юридичних інструментів наближення законодавства України до права ЄС.

Метою статті є дослідження загальних закономірностей, особливостей, а також проблем юридичного гарантування прав та свобод у ЄС задля більш ефективного наближення правової системи України до правової системи ЄС. Досліджуються особливості становлення та розвитку інституту прав людини в ЄС. Аналізуються норми Хартії ЄС як головного юридичного інструменту гарантування прав людини у цьому формуванні, а також перспективи вдосконалення юридичного гарантування прав та свобод у ЄС з огляду на підготовку Договору про приєднання Європейського Союзу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

 

Ключові слова права людини; Європейський Союз; Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод; Хартія основних прав Європейського Союзу
References

Bibliography

 

Authored books

1. Nanette N and Allan R, The European Union and Human Rights (Kluwer Law International 1995) (in English).

2. Dobrianskiy S, Aktualni problemy zahalnoi teorii prav liudyny [Actual Problems of the General Theory of Human Rights] (Astron 2006) (in Ukranian).

3. Opryshko V, Pravo Jevropejskogo Sojuzu [European Union Law] (КNЕU 2002) (in Ukranian).

 

Edited books

4. Gaja G, ‘Acession to the ECHR’ in Biondi A and Eeckhout P and Ripley S, EU Law After the Lisbon Treaty (Oxford University Press 2012) (in English).

5. Scheeck L, ‘Constitutional activism and fundamental rights in Europe: common interests through transnational socialization’ in Rowell J and Mangenot M (eds), Political Sociology of the European Union. Reassessing Constructivism (Manchester University Press 2010) (in English).

6. ‘Dogovor o funkcionirovanii Evropejskogo Sojuza’ [‘Treaty on the Functioning of the European Union’] v Evropejskij Sojuz: Osnovopolagajushhie akty v redakcii Lissabonskogo dogovora s kommentarijami [European Union: Fundamental Acts as Amended by the Lisbon Treaty with Comments] (Izda-vo INFRA – M 2008) (in Russian).

7. Hartja Jevropejskogo Sojuzu ob osnovnuh pravah. Komentariy [Charter of Fundamental Rights of the European Union. Comment] (Kashkin S red, Jurisprudencija 2001) (in Russian).

 

Journal articles

8. De Burca G, ‘After the EU Charter of Fundamental Rights: The Court of Justice as a Human Rights Adjudicator?’ (2013) 20 Maastricht Journal of European and Comparative Law 3-5 (in English).

9. Belova G, ‘Institucionalnuye i procesualnuye problem, svjazannuje s prisojedineniem Jevropejskogo Sojuza k Jevropejskoi Konvenciju o zashite prav cheloveka i osnovnuh svobod’ [‘Institutional and Procedural Challenges Related to the Accession of the European Union to the European Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms’] (2013) 3 Pravo Ukrainu 109-13 (in Russian).

10. Entin K, ‘Prisojedinenie Jevropejskogo Sojuza k JEKPCH’ [‘Accession of the European Union to the ECHR’] (2012) 3 Jevropejskoje Pravo 111-23 (in Russian).

11. Entin K, ‘Prisojedinenie Jevropejskogo Sojuza k Jevropejskoi Konvenciju o zashite prav cheloveka I osnovnuh svobod: analiz zakljuchenija Suda Jes 2/13’ [‘Accession of the European Union to the European Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms: Analysis of the Opinion of the EU Court 2/13’] (2015) 3 Sravnitelnoje Konstitucionnoe Obozrenije 83-91(in Russian).

12. Ispolinov А, ‘Praktika JEKPCH v otnosheniij Jevropejskogo Sojuza: nekotoruje uroki dlja JEvrAzejes’ [‘Practice of the ECHR with Regard to the European Union: Some Lessons for the EEC’] (2012) 3 Jurnal zarybegnogo zakonodatelstva I sravnitelnogo pravovedenija 112-4 (in Russian).

13. Tabushka S, ‘Razvitije zashitu prav cheloveka v ramkah pravovoy sistemu Jevropejskogo Sojuza’ [‘Development of Human Rights Protection within the Framework of the European Union’s Legal System’] (2013) 3 Pravo Ukrainu 100-7 (in Russian).