Однією з умов досягнення членства в Європейському Союзі є побудова системи адвокатури, яка відповідала б новим суспільно-політичним та економічним реаліям, створення законодавства, норми якого відтворюють модель євро пейського інституту адвокатури.

Незважаючи на те, що окремі аспекти адвокатської діяльності вивчали чимало вчених, комплексного дослідження доступу до адвокатської діяльності в Україні не здійснювалося. Утім, належне організаційно-правове забезпечення адвокатської діяльності й адвокатури можна вважати вирішальним кроком до становлення правової держави, здатної надійно захистити права та свободи людини, чим ще раз підкреслюється важливість порушеної проблеми.

Метою статті є аналіз європейських стандартів доступу до адвокатської професії на засадах людиноцентризму, аналіз міжнародної та національної практики в цій сфері, а також визначення напрямів удосконалення цього правозахисного інституту України.

Встановлено, що важливе значення у регулюванні статусу адвоката та адвокатської діяльності мають європейські стандарти адвокатури. Проаналізовано дві основні моделі забезпечення професійної підготовки адвокатів: 1) система, що включає спеціалізовану професійну школу, наприклад, у Франції (Bar School); 2) система, заснована на курсах, яка існує в Англії та Уельсі.

Авторка доходить висновку, що аналіз європейських стандартів доступу до адвокатської діяльності спонукає до висновку, що вимоги до особи, яка має намір набути статус адвоката, є більш суворими порівняно з тими, які встановлені Законом України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”. Також потребує узгодженого та системного підходу питання законодавчого визначення кваліфікаційних вимог відповідно до Закону України “Про вищу освіту”, оскільки тільки другий (магістерський) рівень повинен мати претендент на отримання статусу адвоката. З метою наближення законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність до європейських стандартів необхідно вдосконалити процедуру набуття статусу адвоката в Україні.