Назва статті Академічний проект директиви про посередницькі он-лайн платформи – новий законодавчий інструмент договірного права Європейського Союзу
Автори

професор, dr. hab., Doctor Honoris Causa, професор кафедри цивільного права Ягеллонського університету (м. Краків, Польща), завідувач кафедри європейського та польського приватного права, кафедри порівняльного права Оснабрюцького університету (м. Оснабрюк, Німеччина) fzoll@uni-osnabrueck.de

Ph.D. in Law, Associate Professor, Associate Professor of the Department of International Law International Relations and Diplomacy at the Ternopil National Economic University (Ternopil, Ukraine) ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-0051-8905 Researcher ID: http://www.researcherid.com/rid/H-5816-2017 l.savanets@tneu.edu.ua

 

Назва журналу Юридичний журнал «Право України» (україномовна версія)
Випуск 2/2019
Сторінки [207-215]
DOI https://doi.org/10.33498/louu-2019-02-207
Анотація

Стаття присвячена дослідженню сучасного етапу розвитку європейського приватного права під впливом цифрової революції. Автори здійснюють аналіз передумов необхідності прийняття нового законодавчого інструменту договірного права Європейського Союзу (ЄС) у сфері посередницької діяльності он-лайн платформ. Окрему увагу приділено проекту Директиви ЄС про посередницькі он-лайн платформи (проект Директиви), розробленого вперше в історії правотворення ЄС академічною спільнотою.

Метою статті є проведення аналізу сучасного етапу розвитку європейського приватного права під впливом цифров ої революції, передумов необхідності прийняття нового законодавчого інструменту договірного права ЄС у сфері посередницької діяльності он-лайн платформ та з’ясування особливостей академічного проек ту Директиви, розробленого вперше в історії правотворення ЄС академічною спільнотою.

Зростання ринку он-лайн платформ зумовило виникнення наукових дискусій стосовно необхідності регулювання нової форми економічних відносин. За висновками Європейської комісії перешкоду на шляху до стабільного розвитку і рення масштабів діяльності он-лайн платформ (як для постійних гравців ринку, так і для нових учасників) становлять відмінності національного законодавства держав – членів ЄС та фрагментарність регулювання.

Сучасний етап розвитку європейського приватного права є багатогранним явищем, що враховує також і вплив цифрової революції, та зумовлює необхідність вироблення нового законодавчого інструменту в сфері договірних відносин за участю посередницьких он-лайн платформ.

Належною реакцією на спірні питання, зумовлені революцією цифрового ринку, стало розроблення провідними вченими держав – членів ЄС проекту Директиви. Сьогодні дискусійними серед дослідників залишаються питання виправдання будь-яких регулятивних дій сучасними змінами єдиного цифрового ринку, збереження балансу між захистом прав споживачів, свободою ринку та інновацією, форми майбутнього регуляторного інструменту.

Метод роботи над проектом Директиви частково був запозичений із методології Дослідницької групи існуючого приватного права ЄС (Research Group on the Existing EC Private Law (Acquis Group)) і включав порівняльно-правове дослідження сучасного законодавства та судової практики держав – членів ЄС, інструменти “м’якого права” (soft law): стандарти послуг, розроблені національними органами стандартизації; рекомендації, видані національними органами захисту прав споживачів.

Проект Директиви складається із семи глав та 29 статей, що охоплюють такі питання: сфера застосування та визначення понять; вимоги до інформації, передбаченої цією Директивою; прозорість лістингу; зв’язок через платформу; репутаційні системи зворотного зв’язку; обов’язок щодо захисту користувачів; імперативний характер; обов’язки оператора платформи стосовно клієнта та постачальника; відповідальність оператора платформи; регрес; прикінцеві положення.

Як зазначають розробники проекту Директиви, низка питань все ще залишаються предметом контроверсійних дискусій у середині робочої групи. Зокрема, це питання, що стосуються сфери проекту Директиви, обраного підходу спільного регулювання репутаційної системи зворотного зв’язку, визначення межі відповідальності оператора платформи, розширення сфери захисту прав не тільки споживачів, а й усіх клієнтів он-лайн платформ, включаючи постачальників.

Таким чином, протягом останніх двох десятиліть он-лайн платформи докорінно змінили цифрову економіку та продовжують надавати багато переваг у сучасному цифровому суспільстві. Нині важливим є напрацювання ефективного правового масиву, що забезпечить майбутнє економічне зростання та функціонування спільного цифрового ринку ЄС. Вважаємо, що проект Директиви, розроблений вперше в історії правотворення ЄС академічною спільнотою, стане новим законодавчим інструментом для цифрового ринку ЄС.

 

Ключові слова посередницькі он-лайн платформи; договірне право ЄС; академічний проект Директиви про посередницькі он-лайн платформи; приватне право ЄС; електронний правочин
References

List of legal documents

Legislation

1. A New Deal for Consumers: Commission strengthens EU consumer rights and enforcement <http://europa.eu/rapid/press-release_IP-18-3041_en.htm> (accessed: 18.11.2018) (in English).

2. Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European economic and social committee and the Committee of the regions “Online Platforms and the Digital Single Market Opportunities and Challenges for Europe” COM (2016) 288, 25 May 2016 <http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/ TXT/?uri=CELEX:52016DC0288> (accessed: 18.11.2018) (in English).

3. Proposal for a Regulation of the European Parliament and of the Council on promoting fairness and transparency for business users of online intermediation services COM (2018) 238 final 2018/0112(COD) from 26.4.2018 <https://eur-lex.europa.eu/legalcontent/ EN/TXT/?uri=CELEX%3A52018PC0238> (accessed: 18.11.2018) (in English).

4. Proekt Dyrektyvy pro poserednytski on-lain platformy [Draft Directive on Interference Online Platform] <https://www.elsi.uni-osnabrueck.de/projekte/model_ rules_on_online_intermediary_platforms/translations.html> (accessed: 18.11.2018) (in Ukrainian).

 

Bibliography

Authored books

5. Franceschi A. European contract law and the digital single market: the implications of the digital revolution (Intersentia 2016) (in English).

6. Sénéchal J and Stalla-Bourdillon S, Rôle et responsabilité des opérateurs de plateforme en ligne: approche(s) transversale(s) ou approches sectorielles? (Paperback 2018) (in French).

 

Journal articles

7. Cauffman C, ‘The Commission’s European Agenda for the Collaborative Economy – (Too) Platform and Service Provider Friendly?’ (2017) 6 European Consumer and Market Law 235-43 (in English).

8. Janczuk-Gorywoda A, ‘Online platforms as providers of transnational payments law’ [2016] 2(24) European review of private law 223-52 (in English).

9. Pertot T and D’Onofrio M, ‘Platforms – Business Models and Contracts’ (2018) 4 European Consumer and Market Law 170-2 (in English).

10. Research group on the Law of Digital Services. ‘Discussion draft of a Directive on online intermediary platforms’ [2016] 4(5) Journal of European Consumer and Market Law 164-9 (in English).

11. Rodriguez de las Heras Ballell T, ‘Refusal to deal, abuse of right and competition law in electronic markets and digital communities’ [2014] 5(22) European review of private law 685-702 (in English).

12. Schmidt-Kessel M, ‘Privatrecht für die digital Welt’ (2015) 4 Zeitschrify für Gemeinschaftsprivatrecht. European Community Private Law Review. Revue de droit privé communautaire 157 (in German).

 

Websites

13. Makiyama H and Legrain Ph, ‘How to fix the flaws in the EU’s Digital Single Market’ (Open Political Economy Network LTD, 8 January 2017) <http://g8fip1kplyr33r3krz5b97d1. wpengine.netdna-cdn.com/wp-content/uploads/2017/01/OPEN_Report_DRAFT_ DSM_analysis.pdf> (accessed: 18.11.2018) (in English).

14. ‘Online Platforms. Digital Economy and Society’ (Digital Single Market, 12 February 2019) <https://ec.europa.eu/digital-single-market/en/online-platforms-digital-singlemarket> (accessed: 14.02.2019) (in English).