Назва статті Особливе в праві та класифікація національних правопорядків у другій половині XVIII – першій третині ХІХ ст. (до питання про генезис порівняльно-правової картини світу)
Автори

доктор юридичних наук, доцент, старший науковий співробітник, член-кореспондент Міжнародної академії порівняльного права, керівник Центру порівняльного правознавства Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України (м. Київ, Україна) okresin@gmail.com

 

Назва журналу Юридичний журнал «Право України» (україномовна версія)
Випуск 3/2019
Сторінки [107-131]
DOI https://doi.org/10.33498/louu-2019-03-107
Анотація

Протягом останніх десятиліть було поставлене питання щодо узагальнення й осмислення елементів спеціальнонаукової картини світу, притаманної порівняльно-правовим дослідженм і дисциплінам. Проблемою в цьому контексті стало уявне відокремлення філософських засад порівняльно-правових досліджень та сформованої на їхній основі класифікації правопорядків.

Метою статті є реконструкція зв’язку між філософськими вченнями, розвитком філософії та теорії різних наук і становленням учення про особливе в праві в контексті становлення теоретичних засад порівняльно-правових досліджень, зокрема, генезою порівняльно-правової наукової картини світу.

У статті доводиться, що поява ідеї соціального особливого в праві була закономірною, такою, що випливала із суперечності між апріорним проголошенням всесвітньої стадіальності правового розвитку і вивченням конкретних механізмів взаємодії правових систем. Багато в чому ця ідея була побічним продуктом, по-перше, усвідомлення неуніверсальності значення і реального поширення релігійних учень та римського права, по-друге, регіональності, культурної та іншої обумовленості ідей природного права, по-третє, намагання визначити межі етнокультурних традицій народів, що не збігаються із кордонами держав, по-четверте, виявлення нерівноцінних зв’язків між різними національними правопорядками.

У другій половині XVIII – першій третині ХІХ ст. було розвинуто теорію сім’ї правових систем як середньої і максимальної об’єктивної одиниці між національним правопорядком та загальнолюдським правовим розвитком, що є внутрішньо пов’язаним феноменом, існування якого матеріалізується у вигляді особливих іманент них елементів у складі національного права. Це особливе в праві, згідно з поглядами тогочасних учених, можна визначити як суму суттєвих елементів і взаємодій, що склалися історично і є загальними для певної групи правопорядків. Це найвища одиниця правового розвитку і найширший об’єкт юридичної науки; узагальнення ж більш високого рівня є суб’єктивними і входять до предмета філософії. Проблематика правових сімей та їх класифікації у досліджуваний період низкою вчених уже була виокремлена як сфера наукових знань.

 Найбільш розробленим критерієм виокремлення особливого в праві був мовнокультурний. Окрім нього в основу визначення окремого в праві деякими вченими були покладені: фізико-географічний детермінізм, ареали поширення релігій, належність до римської правової традиції, поділ на західне і східне право. Доводиться, що ці теорії виявили свою непослідовність, а також субсидіарність щодо теорії правових сімей.

 

Ключові слова порівняльне правознавство; порівняльно-правові дослідження; наукова картина світу; правова сім’я; класифікація правових систем
References

Bibliography

 

Authored books

1. Czacki T, Czy prawo rzymskie było zasadą praw litewskich i polskich? I czy z połnocnemi narodami mielismy wiele wspolnych praw i zwyczaiow? Rosprawa czytana w Krzemieńcu na otwarciu roku szkolnego 1808 w Gimnazyum Wołyńskiem (Wilno: u J Zawadzkiego 1809) (in Polish).

2. – –, O litewskich i polskich prawach o ich duchu, źrzódłach, związku i o rzeczach zawartych w pierwszym Statucie dla Litwy 1529 r. wydanem, t I (Drukarni JCG Ragoczego 1800) (in Polish).

3. Maciejowski W, Historya prawodawstw słowiańskich, t I (W Księgarniach Brzeziny I Hinrichsa 1832) (in Polish).

4. Mittermaier C, Einleitung in das Studium der Geschichte des germanischen Rechts (bei Joseph Thomann 1812) (in German).

5. Pütter J, Neuer Versuch einer Juristischen Encyclopädie und Methodologie (im Verlag der Wittwe Vandenhoeck 1767) (in German).

6. Rakowiecki I, O stanie cywilnym dawnych slowian. Rzech czytana na publiczném posiedzeniu Towarzystwa Królewskiego Warszawskiego Przyiacoł Nauk dnia 3 Maia 1820 roku (1820) (in Polish).

7. – –, Prawda ruska. ruska; czyli, Prawa wielkiego xięcia Jarosława Władymirowicza, t I (Drukarnia XX Piiarow 1820) (in Polish)

8. – –, Prawda Ruska; czyli prawda wielkiego xie̜cia Jarosława Władymirowicza, t II (Drukarnia XX Piiarów 1822) (in Polish).

9. Bod R, Zabuti nauky. Istoriia humanitarnykh nauk [Forgotten Sciences. The History of Humanities] (Ya Dovhopolov рer, Vydavnytstvo Zhupanskoho 2016) (in Ukrainian).

10. Dvortsov A, Gegel’: zhizn’, dejatel’nost’, uchenie [Hegel: Life, Activities, Doctrine] (Nauka 1972) (in Russian). 11. Hegel G, Lektsii po filosofii istorii [Lectures on the Philosophy of History] (Nauka 2000) (in Russian).

12. – –, O nauchnykh sposobakh issledovaniya estestvennogo prava, ego meste v prakticheskoy filosofii i ego otnoshenii k nauke o pozitivnom prave [On the Scientific Means of Studying Natural Law, its Place in the Practical Philosophy and its Correllation with the Science on Positive Law] (Nauka 1978) (in Russian).

13. – –, Osnovy filosofii prava, abo Pryrodne pravo i derzhavoznavstvo [The Grounds of Philosophy of Law or Natural Law and State Science] (Yunivers 2000) (in Ukrainian).

14. Kant I, Vechnyy mir. Filosofskiy ocherk [Ethernal Peace. Philosophical Scetch] (Tipografiya T-va I D Sytina 1905) (in Russian).

15. Kelli D, Liudskyi vymir buttia: Suspilna dumka v zakhidnii pravovii tradytsii [Human Dimension of Being: Societal Thinking in the Western Legal Tradition] (Bakhva 2002) (in Ukrainian).

16. Kresin O, Stanovlennia teoretychnykh zasad porivnialno-pravovykh doslidzhen u druhii polovyni XVIII – pershii tretyni XIX stolittia: komparatyvna kontseptualizatsiia [Establishment of the Theoretical Foundations of Comparative Legal Studies in the Second Half of the 18th – First Third of the 19th Century: Comparative Conceptualization] (Instytut derzhavy i prava im V M Koretskoho NAN Ukrainy; Lohos 2017) (in Ukrainian).

17. Puchta G, Entsiklopediya prava [Encyclopedia of Law] (Tipografiya G Falk 1872) (in Russian).

18. Rod V, Shliakh filosofii: z XVII po XIX stolittia [The Way of Philosophy: frrom 17th to 19th Centuries] (V Terletskoho, O Viedrova рer, Dukh i Litera 2009) (in Ukrainian).

19. Savigny F, Sistema sovremennogo rimskogo prava [The System of Modern Roman Law], t І (Statut 2011) (in Russian).

 

Edited books

20. Gans E, ‘A Society to further Jewish integration (1822)’ in Mendes-Flohr P and Reinharz J (ed), The Jew in the modern world: A documentary history (Oxford University Press 1995) (in English). 21. Savigny F, ‘Stimmen für und wider neue Gesetzbücher’ in Zeitschrift für geschichtliche Rechtswissenschaft (1817) (in German).

22. – –, ‘N Th v Gönner. Über Gesetzgebung und Rechtswissenschaft in unserer Zeit’ (ben Palm 1815) (in German).

23. Emikh V, ‘Eduard Gans o prave, ego proiskhozhdenii i razvitii’ [‘Edward Hans on Law, Its Origin and Development’] v Kresin O i Sytar I (red), Istoriia porivnialnoho pravoznavstva yak sfera naukovykh doslidzhen: zbirnyk naukovyh prats [History of Comparative Jurisprudence as an Area of Scientific Research: Collected Scientific Works] (Liha-pres 2015) (in Russian).

24. Erasov B, ‘Tsivilizatsiya: slovo – termin – teoriya’ [‘Civilization: Word – Term – Theory’] v Erasov B (sost), Sravnitelnoye izucheniye tsivilizatsiy: Khrestomatiya [Comparative Study of Civilizations: a Reader] (Aspekt Press 1999) (in Russian).

25. Falk N, ‘Razlichiya v prave i sravnitelnoye pravovedeniye’ [‘Differences in Law and Comparative Jurisprudence’] v Shemshuchenko Yu and Lazur Ya (red), Suchasni problemy porivnialnoho pravoznavstva: zbirnyk naukovyh prats [Modern Issues of Comparative Jurisprudence: Collected Scientific Works] (Hoverla 2015) (in Russian).

26. – –, ‘Predisloviye izdatelya’ [‘Publisher’s Foreword’] v Gegel G V F, Lektsii po filosofii istorii [Lectures on the Philosophy of History] (Nauka 2000) (in Russian).

27. – –, ‘Predisloviye k rabote “Nasledstvennoye pravo vo vsemirno-istoricheskom razvitii. Sochineniye po universalnoy istorii prava”’ [‘Foreword to the Work “Inheritance Law in the Global Historical Development. An Essay on the Universal History of Law”] v O Kresin (red), Filosofiia porivnialnoho pravoznavstva: zbirnyk naukovyh [Philosophy of Comparative Jurisprudence: Collected Scientific Works] (Liha-pres 2015) (in Russian).

28. Herder J, ‘Mova i natsionalna indyvidualnist’ [‘Language and National Identity’] v Natsionalizm: Antolohiia [Nationalism: Anthology] (Smoloskyp 2000) (in Ukrainian).

29. Humboldt V, ‘O sravnitelnom izuchenii yazykov primenitelno k razlichnym epokham ikh razvitiya’ [‘On the Comparative Study of Languages in Relation to Different Epochs of Their Development’] v Zvegintsev V, Istoriya yazykoznaniya XIX–XX vekov v ocherkakh i izvlecheniyakh [History of Linguistics of the 19th–20th Centuries in Essays and Extracts], сh І (Prosveshcheniye 1964) (in Russian).

30. Mikeshina L, ‘Nauchnaya kartina mira kak mirovozzrencheskaya forma znaniya’ [‘Scientific Picture of the World as a Worldview Form of Knowledge’] v Dyshlevyy P, V Lukianets (otv red), Nauchnaya kartina mira: logiko-gnoseologicheskiy aspekt: sbornik nauchyh trudov [Scientific Picture of the World: Logical and Epistemological Aspect] (Naukova dumka 1983) (in Russian).

31. Zaharia K, ‘Pro pryznachennia “Krytychnoho chasopysu pravovoi nauky ta zakonodavstva zarubizhnykh krain” [‘On the Purpose of “Critical Journal of Legal Science and Legislation of Foreign Countries”’] v Shemshuchenko Yu ta Lazur Ya (red), Suchasni problemy porivnialnoho pravoznavstva: zbirnyk naukovyh prats [Modern Issues of Comparative Jurisprudence: Collected Scientific Works] (Hoverla 2015) (in Ukrainian).

 

Encyclopedias

32. Stepin V, ‘Nauchnaya kartina mira’ [‘Scientific Picture of the World’] v Kasavin I (gl red), Entsiklopediya epistemologii i filosofii nauki [Encyclopedia of Epistemology and Philosophy of Science] (Kanon+. ROOI “Reabilitatsiya” 2009) (in Russian).

 

Journal articles

33. Beaud O, ‘L’Essai contre la codification ou le refus d’un droit uniforme pour l’Allemagne tout entière. Considérations sur l’impensé “territorial” dans la pensée juridique de Savigny’ (2009) 1 Annuaire de l’Institut Michel Villey (in French).

34. Ewald W, ‘Comparative Jurisprudence: What Was it Like to Try a Rat?’ (1995) 143 University of Pennsylvania law review (in English).

35. Rückert J, ‘The Unrecognized Legacy: Savigny’s Influence on German Jurisprudence after 1900’ [1989] 37(1) The American Journal of Comparative Law (in English).

36. Feuerbach P, ‘Ideia ta neobkhidnist universalnoi yurydychnoi nauky. Pryrodne pravo, filosofiia prava, zahalne pravoznavstvo’ [‘The Idea and Necessity of Universal Legal Science. Natural Law, Philosophy of Law, General Legal Science’] (2012) 1-2 Porivnialno-pravovi doslidzhennia (in Ukrainian).

37. – –, ‘Pohliad na nimetske pravoznavstvo’ [‘The View on the German Legal Science’] 2011 (2) Porivnialno-pravovi doslidzhennia (in Ukrainian).

38. Mohnhaupt H, ‘Universalnaya istoriya prava i sravneniye u Eduarda Gansa’ [‘Universal History of Law and Comparison by Edward Hans’] [2015] 15(4) Nauchnyy ezhegodnik Instituta filosofii i prava Uralskogo otdeleniya Rossiyskoy akademii nauk (in Russian).

39. Petryshyn O, ‘Problemy sotsializatsii prava ta sotsiolohizatsii pravovoi nauky’ [Aspects of law socialization and legal science socioligization] (2011) 8 Pravo Ukrainy (in Ukrainian).

40. Timkovskiy I, ‘O primenenii znaniy k sostoyaniyu i tseli gosudarstva’ [‘On applying a knowledge to the state and the goal of the State’] v Rechi, govorennyye v torzhestvennom godovom sobranii Imperatorskogo Kharkovskogo universiteta. byvshem 17 yanvarya 1808 goda [Speeches Delivered at the Solemn Annual Meeting of the Imperial Kharkiv University held on January 17, 1808] (Universitetskaya tipografiya 1808) (in Russian).

 

Thesis

41. Aslamov N. ‘Filosofiya istorii nemetskoy istoricheskoy shkoly prava’ [‘The Philosophy of Law of German Historical School of Law’] (diss kand filos nauk, 2012) (in Russian).