Назва статті Про допустимість оскарження в адміністративному суді індивідуальної податкової консультації (за матеріалами судової практики)
Автори

доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри адміністративного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка (м. Київ, Україна) ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-3375-6117 r.melnik@ukr.net

 

Назва журналу Юридичний журнал «Право України» (україномовна версія)
Випуск 4/2019
Сторінки [92-103]
DOI https://doi.org/10.33498/louu-2019-04-092
Анотація

Незважаючи на доволі тривалу практику здійснення адміністративного судочинства в Україні, кількість питань проблемного (складного) характеру, які виникають у цій сфері, не зменшується. Виникнення та існування означених проблем пояснюється різними причинами, серед яких чільне місце займає як недостатня розробленість теоретичних засад адміністративного права та адміністративного процесуального права, так і небажання (неготовність) суддів користуватися науковими здобутками під час здійснення правосуддя.

Мета статті полягає у доведенні необхідності використання здобутків юридичної доктрини під час здійснення правосуддя суддями адміністративних судів (на прикладі окремої категорії справ адміністративної юрисдикції).

У межах статті проаналізовано конкретне судове рішення, ухвалене Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, предметом якого стало оскарження платником податку індивідуальної податкової консультації.

Індивідуальна податкова консультація аналізується через призму правової доктрини, зокрема доктрини адміністративного процесуального права та адміністративного права. Насамперед з’ясовується можливість віднесення її до категорії “рішення”, яке може бути предметом перевірки в адміністративному суді. Наголошується, що наявність в індивідуальній податковій консультації ознак індивідуального акта не робить автоматичною можливість її (так само як і іншого індивідуального акта) оскарження за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

За результатом семантичного аналізу категорій “застосування норм права” та “тлумачення норм права” робиться висновок, що індивідуальна податкова консультація являє собою не індивідуальний акт (адміністративний акт), а є актом роз’яснення податкової норми, виданим в офіційному, письмовому порядку суб’єктом владних повноважень.

Критично коментується висновок суддів про те, що віднесення індивідуальної податкової консультації до категорії юридичного факту, що є підставою для звіль-нення від відповідальності платника податку, який діяв відповідно до наданих такою консультацією роз’яснень із питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства, є підставою для визнання її індивідуальним актом. Обґрунтовується думка про помилковість позиції законодавця, закріпленої у п. 53.2 ст. 53 Податкового кодексу України, щодо можливості оскарження індивідуальної податкової консультації у суді. За результатами проведеного дослідження робиться висновок, що індивідуальна податкова консультація є актом роз’яснення права, у зв’язку з чим вона не може бути визнана актом правозастосування (індивідуальним актом або адміністративним актом), не тягне (і не може тягнути) за собою порушення прав, свобод або закон них інтересів платника податку, а тому не може бути предметом оскарження в адміністративному суді.

 

Ключові слова адміністративний суд; індивідуальна податкова консультація; інди відуальний акт; адміністративний акт
References

Bibliography

 

Authored books

1. Detterbeck S, Allgemeines Verwaltungsrecht mit Verwaltungsprozessrecht (4 Auflage, Verlag C H Beck 2006) <https://www.gesetze-im-internet.de/vwvfg/index.html> (accessed: 31.01.2019) (in German).

2. Melnyk R, Zahalne administratyvne pravo v pytanniakh i vidpovidiakh [General Administrative Law in Questions and Answers] (Yurinkom Inter 2018) (in Ukrainian).

 

Edited books

3. Kovalskyi V (ker) ta Hizhevskyi V ta Holovchenko V ta inshi, Populiarna yurydychna entsyklopediia [Popular Legal Encyclopedia] (Yurinkom Inter 2003) (in Ukrainian).

4. Shemshuchenko Yu (ed), Yyurydychna entsyklopediia [Legal Encyclopedia], t 2: D-I (Ukrainska entsyklopediia imeni M P Bazhana 1999) (in Ukrainian).

5. Shemshuchenko Yu (ed), Yyurydychna entsyklopediia [Legal Encyclopedia], t 6: T-Ya (Ukrainska entsyklopediia imeni M P Bazhana 1999) (in Ukrainian).

 

Journal articles

6. Lazor L, ‘Spivvidnoshennia publichnykh ta pryvatnykh elementiv pravovoho rehuliuvannia u pravi sotsialnoho zabezpechennia’ [‘The Interrelation of Public and Private Elements of Legal Regulation in the Law of Social Security’] (2010) 4 Forum prava 566-71 <http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2010-4/10llipcz.pdf> (accessed: 01.02.2019) (in Ukrainian).

7. Pohrebniak S, ‘Podil prava na publichne i pryvatne (zahalnoteoretychni aspekty)’ [‘The Division of the Law to Public and Private (General Theoretical Aspects)’] (2006) 12 Derzhavne budivnytstvo ta mistseve samovriaduvannia 3-17 (in Ukrainian).

8. Zalisne Y, ‘Rozuminnia pryntsypu doviry derzhavi i pravu u Polshchi u period transformatsii derzhavnoho ladu’ [‘The Understanding of the Principle of Trust in State and Law in Poland during the Stage of State System Transformation’] (2013) 5 Prohalyny v ukrainskomu zakonodavstvi 31 (in Ukrainian).

9. Zavhorodnia V, ‘Pryntsyp zakhystu lehitymnykh ochikuvan v pravi YeS ta perspektyvy yoho vprovadzhennia v Ukraini’ [‘The Principle of Protection of Legitimate Expectations in EU Law and the Prospects for its Implementation in Ukraine’] [2013] 2(9) Pravovyi visnyk Ukrainskoi akademii bankivskoi spravy 25-30 (in Ukrainian).