Особливе історичне значення у боротьбі України за свободу і незалежність мав період з 1709 по 1720 рр. 5 квітня 1710 р. на турецькій території, у Бендерах, була укладена перша Конституція України. Її основним автором був П. Орлик. Після битви під Полтавою у червні 1709 р. король Швеції Карл XII і новообраний гетьман П. Орлик опинилися у вигнанні. Восени 1709 р. у Бендерах помер гетьман І. Мазепа. Навесні 1710 р. гетьманом України був обраний П. Орлик – його генеральний писар.

 Бендерська Конституція – це не тільки вираження прав вільного українського народу. Можливо, це найбільш ранній документ у сучасній українській історії філософської думки. Ця конституція, ймовірно, також є найдавнішою конституцією сучасної епохи у всьому світі. Перша українська конституція засвідчує статус “давнього козацького народу” та його багатовікову боротьбу за свободу і незалежність. Вона гарантує верховенство Київського митрополита, а також забезпечує значний обсяг прав козацтва та передбачає протекцію з боку короля Швеції.

У 1714 р. приблизно 40 українців виїхали з Молдови і вирушили у вигнання до Швеції, разом зі шведами, які поверталися на свою батьківщину. Ця подорож Європою спочатку закінчилася у Штральзунді (Шведська Померанія) у травні 1715 р. Пізніше того ж року, щоб уникнути переслідування, гетьман П. Орлик та інші українці (включаючи частину уряду) залишили Штральзунд на кораблі й вирушили в Істад (Швеція). П. Орлик та його родина оселилися у місті-фортеці Крістіанстаді на півдні Швеції (1716–1719 рр.), а його уряд вирушив до Стокгольма. У 1719–1720 рр. П. Орлик перебував разом зі своїм урядом у шведській столиці.

Український уряд у вигнанні в Стокгольмі мав підтримку шведського уряду Фрідріха I і, зокрема, видатного шведського політика Д. фон Хепкена. Він допо магав П. Орлику і його міністрам із фінансами та, швидше за все, з житлом. У червні 1720 р. Д. фон Хепкен у своєму листі королю рекомендував надати П. Орлику фінансову підтримку, а також забезпечити можливість виїхати зі Швеції, щоб продовжити боротьбу за свободу і незалежність України й очолити українське козацтво проти Росії. Віденський договір, укладений у січні 1719 р. між Австрією, Ганновером і Саксонією проти Росії та її агресивної політики в Східній Європі, надав П. Орли ку суттєву підтримку.

В останньому листі, який був написаний П. Орликом королю Фрідріху I латиною у Стокгольмі 10 жовтня 1720 р., він пише, що, залишаючи Швецію, спочатку має намір відвідати короля Великої Британії, потім Відень, а потім через Угорщину рушити далі на схід.

У зовнішній політиці найбільші надії П. Орлик покладав на короля Великої Британії Георга I. Він був готовий піти війною проти Росії, але, в підсумку, не зміг знайти союзників. Британські морські ескадри входили в Балтійське море у період з 1719 по 1721 рр., але не змогли атакувати російські порти. У результаті, Георг I порадив Фрідріху I укласти мир із Петром I на тих умовах, які будуть можливі. Однак у 1721 р. у Ністаді на порядку денному переговірників питання про свободу і незалежність України не стояло.

 Бендерська Конституція 1710 р. залишається пам’яткою першої значної спроби України вирватися з-під російського панування. Повної свободи і незалежності остаточно було досягнуто у 2014 р.