Назва статті Судовий фронт збройного конфлікту між Україною та Російською Федерацією
Автори

кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, президент Європейського комітету з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню, перший віцепрезидент Української асоціації міжнародного права (Київ, Україна) ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8024-3827 Researcher ID: http://www.researcherid.com/rid/3291439 gnatovsky@gmail.com

 

Назва журналу Юридичний журнал «Право України» (україномовна версія)
Випуск 12/2020
Сторінки [74-85]
Анотація

Збройний конфлікт між Російською Федерацією (РФ) та Україною, який розпочався у 2014 р., коли Росія окупувала й оголосила про анексію Криму, та продовжився відкритими військовими діями, що призвели до численних жертв і сотень тисяч переміщених осіб у Донецькій та Луганській областях України, продовжується досі. Зважаючи на те що Раді Безпеки Організації Об’єднаних Націй (ООН) було важко домогтися рішучих дій, оскільки держава-агресорка є однією з її постійних членів, наділених правом вето, Україна зверталася до міжнародних судів у пошуках справедливості. У статті розглядаються невід’ємні труднощі, пов’язані з прагненням України встановити справедливість у міжнародних судах.

У роздробленій системі міжнародних судових установ Україна могла подати судові позови у різних судах, залежно від їх юрисдикції. Ця стаття звертає особливу увагу справі Міжнародного суду ООН “Україна проти Росії” щодо застосування Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму та Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації. У 2019 р. Міжнародний суд ООН вирішив, що він має юрисдикцію розглядати справу по суті стосовно обох конвенцій, що стало великим успіхом судових розглядів України в міжнародних судах. Стверджується, що звернення до “Світового суду” стосовно певних міжнародно-протиправних дій, скоєних РФ у контексті її нападу на територіальну цілісність і політичну незалежність України, не слід сприймати ні як прояв слабкості, ні як зло-вживання міжнародним правосуддям. Майбутнє рішення Міжнародного суду ООН, яке охоплює лише деякі аспекти ситуації, зафіксує хронологію подій та певні причинно-наслідкові зв’язки та, серед іншого, значно обмежить можливість виправдати агресивні дії Росії. Делегітимізація міжнародно-протиправних актів повинна сприяти відновленню самих основ міжнародного правопорядку, підірваного війною Росії проти України.

 

Ключові слова територіальна цілісність; міжнародне судочинство; Міжнародний Суд ООН
References

Bibliography

Edited books

1. Zimmermann A (ed), The Statute of the International Court of Justice: A Commentary (2nd ed, Oxford University Press 2012) (in English).

 

Journal articles

2. Gnatovskyy M, Litigating War: Ukraine’s Quest for Justice at the “World Court” [2018] 2 (12) Ukraine Analityca <https://ukraine-analytica.org/litigating-war-ukraines-questforjustice-at-the-world-court> (accessed: 20.12.2020) (in English).

 

Websites

3. ‘Eks-upovnovazhenyi Ukrainy v sudi OON rozkazav, yak prytiahnuty Rosiyu do vidpovidalnosti’ (Hlavkom, 07.03.2017) <https://glavcom.ua/specprojects/press_ center/eks-upovnovazhenij-ukrajini-v-sudi-oon-rozkazav-jak-pritjagnuti-rosiju-dovidpovidalnosti401777.html> (accessed: 20.12.2020) (in Ukrainian).

4. ‘Prezydent perekonanyi, scho cherez Sud OON Rosiyu vdastsia prytiahnuty do vidpovidalnosti’ (UNN, 17.02.2018) <https://www.unn.com.ua/uk/news/1715771prezident-perekonaniy-scho-cherez-sud-oon-rosiyu-vdastsya-prityagnuti-dovidpovidalnostiza-krim> (accessed 20.12.2020) (in Ukrainian).

5. ‘Zelenskyi poslam: Myr na umovah Ukrainy, prytiahnuty do vidpovidalnosti RF’ (Lyha.Novosty, 20.12.2020) <https://ua-news.liga.net/politics/news/zelenskiy-postavivzavdannyamzs-mir-na-umovah-ukraini-prityagnuti-do-vidpovidalnosti-rf> (accessed 20.12.2020) (in Ukrainian).