Назва статті Агресія, міжнародне право та міжнародні інституції: уроки для України
Автори

доктор права, асоційований професор міжнародного і кримінального права, асоційований декан Школи права Університету КІМЕП ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8009-4497 (Алмати, Казахстан) s.sayapin@kimep.kz

 

Назва журналу Юридичний журнал «Право України» (україномовна версія)
Випуск 12/2020
Сторінки [86-99]
Анотація

Сучасне міжнародне право містить адекватні матеріально-правові норми, спрямовані на запобігання і припинення актів агресії з боку держав, проте ефективність цих положень послаблюється процесуальними недоліками, властивими, зокрема, діяльності Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй (ООН). Доти, доки всеосяжна реформа ООН не усуне ці процедурні недоліки, Генеральна Асамблея і Міжнародний суд ООН повинні більш активно брати участь у реагуванні на загрози миру, порушення миру та акти агресії. Важливу роль у підтриманні міжнародного миру і безпеки також відіграють регіональні організації безпеки, а також міжнародні органи й установи, що здійснюють контроль за дотриманням, зокрема, міжнародних норм у сфері прав людини, міжнародного гуманітарного права, морського права й екологічного права. Навпаки, незважаючи на активацію юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо злочину агресії 17 липня 2018 р., Міжнародний суд ООН навряд чи буде переслідувати фізичних осіб за злочин агресії, а національні судові переслідування або відповідні процеси в Африканському суді з прав людини і народів є більш імовірними.

Автор доходить висновку, що міжнародне право щодо застосування сили вимагає посилення. Ефективність системи колективної безпеки ООН, заснованої на провідній ролі Ради Безпеки, є обмеженою, хоча Раді слід віддати належне за запобігання третій світовій війні. Після етапу відносно плідної співпраці між членами Ради Безпеки (1990–2003 рр.) у ній знову виникли розбіжності, особливо щодо Сирії та України. Тому роль інших головних органів ООН – зокрема Генеральної Асамблеї та Міжнародного суду – у реагуванні на незаконне міжнародне застосування сили повинна зростати. Хочеться сподіватися, що перспективна реформа ООН створить більш функціональну систему глобальної колективної безпеки.

 

Ключові слова агресія; Генеральна Асамблея; Міжнародний суд ООН; регіональні організації; Рада Безпеки; Організація Об’єднаних Націй; застосування сили
References

Bibliography

Authored books

1. Gray C, International Law and the Use of Force (3rd edn, Oxford University Press 2008) (in English). 2. Ipsen I, Völkerrecht (6th edn, C. H. Beck 2014) (in German).

3. Sayapin S, The Crime of Aggression in International Criminal Law: Historical Development, Comparative Analysis and Present State (T.M.C. Asser Press 2014) (in English).

 4. Werle G and Jessberger F, Principles of International Criminal Law (3rd edn, Oxford University Press 2014) (in English).

 

Edited books

5. Abass A, ‘Historical and Political Background to the Malabo Protocol’ in Werle G and Vormbaum M (eds), The African Criminal Court: A Commentary on the Malabo Protocol (T.M.C. Asser Press 2017) (in English).

6. Alston P, ‘The United Nations: No Hope for Reform?’ in Cassese A (ed), Realizing Utopia: The Future of International Law (Oxford University Press 2012) (in English).

7. Fassbender B, ‘The Security Council: Progress is Possible but Unlikely’ in Cassese A (ed), Realizing Utopia: The Future of International Law (Oxford University Press 2012) (in English).

8. Heintze H-J, ‘Theories on the Relationship between International Humanitarian Law and Human Rights Law’ in Kolb R and Gaggioli G (eds), Research Handbook on Human Rights and Humanitarian Law (Edward Elgar 2013) (in English).

9. Sands P, ‘Operationalizing the UN Charter Rules on the Use of Force’ in Cassese A (ed), Realizing Utopia: The Future of International Law (Oxford University Press 2012) (in English).

10. Sayapin S and Tsybulenko E (eds), The Use of Force against Ukraine and International Law: Jus ad Bellum, Jus in Bello, Jus post Bellum (T.M.C. Asser Press 2018) (in English).

11. Sayapin S, ‘International Law on the Use of Force: Current Challenges’ in Sadat L N (ed), Seeking Accountability for the Illegal Use of Force: Challenges and Future Prospects (Cambridge University Press 2018) (in English).

12. Sayapin S, ‘The Crime of Aggression in the African Court of Justice and Human and Peoples’ Rights’ in Jalloh C and Clarke M K and Nmehielle V (eds), The African Court of Justice and Human and Peoples’ Rights in Context: Development and Challenges (Cambridge University Press 2019) (in English).

 

Journal articles

13. Al-Qahtani M, ‘The Shanghai Cooperation Organization and the Law of International Organizations’ (2006) 5 Chinese JIL (in English).

14. Franck T M, ‘The Secretary-General’s Role in Conflict Resolution: Past, Present and Pure Conjecture’ (1995) 6 EJIL (in English).

 15. Gazzini T, ‘NATO’s Role in the Collective Security System’, (2003) 8 JCSL (in English).

16. Sayapin S, ‘A Curious Aggression Trial in Ukraine: Some Reflections on the Alexandrov and Yerofeyev Case’ (2018) 16 Journal of International Criminal Justice (in English).

17. Sayapin S, ‘The Compatibility of the Rome Statute’s Draft Definition of the Crime of Aggression with National Criminal Justice Systems’ (2010) 81 Revue internationale de droit pénal (in English).

18. Sayapin S, ‘The International Committee of the Red Cross and International Human Rights Law’ (2009) 9 Human Rights Law Review (in English).

19. Sayapin S, ‘The United Nations General Assembly Resolution 68/262 in the Context of General International Law’ (2015) 2 Evropsky politicky a pravni diskurz (in English).

20. Sayapin S, ‘The Yanukovych Trial in Ukraine: A Revival of the Crime of Aggression?’ (2020) 50 Israel Yearbook on Human Rights (in English).

 

Websites

21. ‘Declarations recognizing the jurisdiction of the Court as compulsory’ (International Court of Justice) <https://www.icj-cij.org/en/declarations> (accessed: 08.12.2020) (in English). 22. ‘Emergency special sessions’ (General Assembly of the United Nations) <https://www. un.org/en/ga/sessions/emergency.shtml> (accessed: 08.12.2020) (in English).

 23. ‘International Criminal Tribunal for the former Yugoslavia 1993–2017’ (ICTY) <http://www.icty.org> (accessed: 08.12.2020) (in English).

24. ‘International Law Commission’ <http://legal.un.org/ilc> (accessed: 08.12.2020) (in English).

25. ‘United Nations Human Rights, Office of the High Commissioner’ (OHCHR) <https://www.ohchr.org/EN/pages/home.aspx> (accessed: 08.12.2020) (in English).

26. Sayapin S, ‘The End of Russia’s Hybrid War against Ukraine?’ (Opinio Juris, 04.01.2019) <http://opiniojuris.org/2019/01/04/the-end-of-russias-hybrid-war-against-ukraine/> (accessed: 08.12.2020) (in English).

27. Schatz V, ‘Insights from the Bifurcation Order in the Ukraine vs. Russia Arbitration under Annex VII of UNCLOS’ (EJIL:Talk!, 06.09.2018) <https://www.ejiltalk.org/ insights-from-the-bifurcation-order-in-the-ukraine-vs-russia-arbitration-under-annexviiof-unclos/> (accessed: 08.12.2020) (in English).