Назва статті Правомірне розголошення медичної таємниці: деякі аспекти
Автори

кандидатка юридичних наук, асистентка кафедри медичного права Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, заступниця голови Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики Національної асоціації адвокатів України (Львів, Україна) kristereshko@gmail.com

 

Назва журналу Юридичний журнал «Право України» (україномовна версія)
Випуск 3/2020
Сторінки [97-108]
DOI https://doi.org/10.33498/louu-2020-03-097
Анотація

Глобалізаційні та євроінтеграційні процеси є чинниками, які зумовлюють необхідність адаптації національного законодавства до стандартів і нормативів країн – членів Європейського Союзу та створення єдиного правового простору. Це стосується як належного правового забезпечення особистих немайнових прав фізичної особи загалом, так і права фізичної особи на таємницю про стан здоров’я в Україні зокрема. Принаймні зазначені інститути потребують ґрунтовного дослідження та правового аналізу. Досліджувана проблематика сенситивна, людиноцентристська, адже інформація, яку досліджуємо, є особливо вразливою, про що у своїх рішеннях неодноразово відзначав Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ): ‘Охорона відомостей особистого характеру (особливо медичних даних) має основоположне значення для здійснення права на повагу до приватного і сімейного життя. Дотримання конфіденційності відомостей про здоров’я є основним принципом правової системи усіх держав – учасниць Конвенції’ (справа “М. С. проти Швеції”, 1997 р.).

Метою статті є спроба окреслити коло суб’єктів, яким надається можливість правомірного отримання інформації, що становить медичну таємницю, привідкрити завісу законодавчо врегульованих випадків розголошення медичної таємниці та можливості розкриття конфіденційної інформації з мотивів суспільного інтересу.

При науковій розвідці використовувалися такі методи наукового пізнання правових явищ: формально-юридичний – для комплексної характеристики законодавства в аналізованій царині; тлумачення права – для з’ясування змісту відповідних правових норм і сутності оцінних понять; вивчення юридичної практики – для узагальнення правозастосовної практики.

 Фокусом дослідження є ті випадки, коли розголошення відомостей та (або) даних, що становлять медичну таємницю, є правомірним, або, як зазначає ЄСПЛ у своїх рішеннях, – згідно з законом.

 

Ключові слова медична таємниця; медична інформація; розголошення медичної таємниці; правомірне отримання інформації; інформація про стан здоров’я; конфіденційна інформація
References

Bibliography

 

Authored books

1. Djuvernua N, Chtenija po grazhdanskomu pravu [Civil Law Readings] (Tipografija M M Stasjulevicha 1902) (in Russian).

2. Petruhin I, Lichnye tajny (chelovek i vlast’) [Personal Secrets (Man and Power)] (Institut gosudarstva i prava RAN 1998) (in Russian).

3. Savic’ka A, Vozmeshhenie ushherba, prichinennogo nenadlizhashhim vrachevaniem [Compensation for Damages Caused by Improper Medical Treatment] (Vishha shkola 1982) (in Russian).

4. Stefanchuk R, Osobysti nemainovi prava fizychnykh osib u tsyvilnomu pravi (poniattia, zmist, systema, osoblyvosti zdiisnennia ta zakhystu) [Personal Non-Property Rights of Individuals in Civil Law (Concept, Content, System, Specifics of Implementation and Protection)] (Vyd-vo Khmelnytskoho un-tu upravlinnia ta prava 2007) (in Ukrainian).

 

Conference papers

5. Tereshko K, ‘Pravo na tajnu o sostojanii svoego zdorov’ja’ [‘The Right to Privacy of Personal Health Information’] v Chelovek v global’nom mire: materialy Mezhdunarodnoj nauchnoj konferencii (g. Voronezh, 18–20 maja 2015 g.) [Man in the Global World: Materials of the International Scientific Conference (Voronezh, May 18–20, 2015)] (Butusova N i Ananiev J red, Izdatel’skij dom VGU 2015) 220–4 (in Russian).