Назва статті Значення і відповідність назви професії приватного виконавця його правовому статусу
Автори

аспірант кафедри цивільно-правових дисциплін юридичного факультету Львівського державного університету внутрішніх справ, голова громадської організації “Агенція з питань виконання рішень” (Київ, Україна) ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3204-9725 boyeru@ukr.net

 

Назва журналу Юридичний журнал «Право України» (україномовна версія)
Випуск 3/2021
Сторінки [146-156]
Анотація

У статті досліджено один із напрямів підвищення ефективності виконавчого провадження через зміну назв професії “державний” і “приватний виконавець” на більш відповідні до їхнього правового статусу (прав та обов’язків) таких суб’єктів. Розглянуто некоректне найменування цих професій як один із багатьох чинників, що призводять до неправильного розуміння повноважень виконавця учасниками виконавчого провадження і, як наслідок, їхньої деструктивної процесуаль ної поведінки. З метою всебічного вивчення розглянуто існуючий досвід у просторовій та часовій площині – закордонний та історичний. Наведено приклади назв професій, до повноважень яких у різні часи належали функції примусового виконання рішень. Назви таких професій відрізнялися семантично – залежно від особливостей їхніх функцій, місця у відповідній системі – тіун, вірник, мечник, ємець, отрок.

У численних вітчизняних публікаціях, присвячених сучасному закордонному досвіду примусового виконання рішень судів та інших юрисдикційних органів, суб’єктів примусового виконання рішень називають переважно судовими виконавцями. Спростовано нав’язане формулювання і наведено приклади найменування відповідної професії у різних країнах світу: Франції – Huissier de justice – судовий офіцер, Німеччині – justizwachtmeister – судовий службовець, який здійснює нагляд, Італії – ufficiale giudiziario – офіційний судовий представник.

У дослідженні розглянуто причини виникнення хибної назви професії приватного виконавця, яка з’явилася “на противагу” державному виконавцю, яка, зі свого боку, також є наслідком логічної хиби і містить слово “державний” тільки для доповнення надто вживаного у побуті слова “виконавець”.

Окрім того, із посиланням на закордонний досвід, розглянуто перспективу наділення виконавців функцією констатації юридичних фактів, оскільки у сфері юстиції вона є доволі близькою за сутністю до тих функцій, що зараз покладено на виконавців. Запропоновано, що повноваження виконавців мають вийти за межісуто виконавчого процесу, однак залишитися у межах виконання функцій забезпечення правосуддя. З урахуванням трьох наведених аспектів зроблено висновок про неправильність сучасної назви професії “державний”, “приватний виконавець”, їхнього статусу, а також запропоновано змінити та уніфікувати назви професії на “офіцер юстиції”.

 

Ключові слова державний виконавець; приватний виконавець; офіцер юстиції; статус виконавця; реформа виконавчого провадження
References

Bibliography

Edited books

1. Honcharenko V (zah red), Khrestomatiia z istorii derzhavy i prava zarubizhnykh krain: navchalnyi posibnyk dlia yurydychnyh vyshchykh navchflnyh zakladiv i fakultetiv, t 1 (In Yure 1998) (in Ukrainian).

 

Journal articles

2. Boieru V, ‘Strukturyzatsiia prychyn nyzkoho rivnia efektyvnosti vykonannia rishen yurysdyktsiinykh orhaniv v Ukraini’ (2020) 5 Yurydychnyi naukovyi elektronnyi zhurnal 48–54 (in Ukrainian).

 

Conference papers

3. Myroniuk R, ‘Napriamy reformuvannia systemy orhaniv vykonannia sudovykh rishen’ Suchasna administratyvno-pravova doktryna zakhystu prav liudyny: tezy dopovidei ta naukovyh povidomlen naukovo-praktychnoi konfererentsii (Nats yuryd un-t im Ya Mudroho 2015) 60–4.

 

Newspaper articles

4. ‘Status vykonavtsia maie buty yedynym, bez podilu na derzhavnoho chy pryvatnoho: interv’iu Andriia Volkova holovnomu redaktoru Yehoru Zheltukhinu’ (Iurydychna hazeta online, 03.04.2015) <https://yur-gazeta.com/interview/status-vikonavcya-maebutiedinim-bez-podilu-na-derzhavnogo-chi-privatnogo.html> (accessed: 02.03.2021) (in Ukrainian).