Назва статті 25-річчя Конституції України: на шляху до формування конституційної культури
Автори

науковий співробітник приватної установи “Науково-дослідний Інститут морського і космічного права” (Київ, Україна) ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5689-2226 andreyirklienko@ukr.net

 

Назва журналу Юридичний журнал «Право України» (україномовна версія)
Випуск 4/2021
Сторінки [182-193]
Анотація

Аналіз українських політико-правових процесів засвідчує, що однією з головних причин політичних криз, які пережила та переживає наша країна, є не так недоліки тексту Конституції України, як відсутність належної політикоправової культури, поваги до Основного Закону, несприйняття владою принципу верховенства права, що означає, зокрема, необхідність при застосуванні норм права та їх тлумаченні дотримуватися насамперед інтересів людини і суспільства, а не чиновника, партії чи держави.

Мета статті полягає у виявленні тенденцій реформування Конституції України впродовж останніх 25 років та їх впливу на формування конституційної культури.

 Методологічно обґрунтованим є висновок про те, що історія конституції у будь-якій країні невід’ємна від історії суспільства і держави. Кожен черговий етап їхнього розвитку характеризується новими моментами в соціально-економічних і політичних відносинах, здійсненні функцій держави, зміні форми правління. Ухвалення конституції має завданням відобразити всі якісно нові явища. Зміст економічних, політичних, духовних та інших соціальних процесів, що нині відбуваються у нашій країні, дає змогу зробити висновок про формування якісно ново го етапу розвитку українського суспільства й держави. Конституція України набула чинності з моменту її ухвалення та розпочала діяти у конкретних історичних і політичних умовах, що сформувалися у 1996 р. у державі та характеризувалися існу ванням доволі сильного Президента України, політично неструктурованого Парламенту та загалом несформованої політичної системи. Це фактично спотворило конституційну модель державної влади: встановлені межі президентських повноважень було розширено, що призвело до порушення балансу стримувань і противаг у механізмі державної влади.

Серйозним недоліком Конституції України є її надмірна “універсальність”. На підставі одних і тих же конституційних положень здійснювалася і лібералізація економіки, і зміцнення позицій держави в економічній сфері, і побудова “владної вертикалі”. Безумовно, реформування Конституції України в контексті запровадження двопалатного парламенту передбачає наявність чітких політичних уявлень про шляхи розвитку української державності. Водночас спектр таких політичних уявлень досить широкий – від ліберальних до тоталітарних. Із політичних позицій Конституція України критикується як за недостатність лібералізму, так і за “надмірну” політичну й економічну свободу.

 

Ключові слова Конституція України; Конституційний Суд України; конституційна культура; конституційна реформа
References

Bibliography

 

Authored books

1. Arutjunjan G, Konstitucionnaja kul’tura: uroki istorii i vyzovy vremeni (2005) (in Russian).

 

Journal articles

2. Holovchenko V, Potomkin A, ‘Konstytutsiino-pravova kultura yak chynnyk stabilizatsii derzhavnoho pravoporiadku’ (2008) 9–10 Viche 32–4 (in Ukrainian).

3. Krjazhkov V, ‘Konstitucionnaja kul’tura v zerkale pravosudija Konstitucionnogo Suda Rossijskoj Federacii’ (2011) 4 Aktual’nye voprosy konstitucionnogo pravosudija 106–17 (in Russian).

 4. Kondrashova K, ‘Reguljatory obshhestvennyh otnoshenij’ [2017] 3 (16) Rossijskaja nauka i obrazovanie segodnja: problemy i perspektivy 29–31 (in Russian).

 

Conference papers

5. Dobrodumov P, ‘Konstytutsiina kultura v umovakh transformatsii ukrainskoho suspilstva’ v Problemy stanovlennia i rozvytku pravovoi systemy Ukrainy: materialy naukovo-praktychnoi konferentsii (Asotsiatsiia aspirantiv-iurystiv 2011) (in Ukrainian).