Назва статті Формування та розвиток окремих криміналістичних теорій (учень)
Автори

доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України, перший віцепрезидент Національної академії правових наук України (Харків, Україна) ORCID ID: https://orsid.org/ 0000-0001-8256-4333 zhur.crim@gmail.com

 

Назва журналу Юридичний журнал «Право України» (україномовна версія)
Випуск 8/2021
Сторінки [65-76]
Анотація

Стаття присвячена розгляду концептуальних підходів до формування та застосування окремих криміналістичних теорій (учень). Актуальність означеної проблематики полягає в тому, що вона лежить у площині досліджень, спрямованих на формування загальної теорії криміналістики, що відображує сучасний рівень розвитку цієї галузі юридичних знань і належить до найбільш важливих напрямів криміналістичної доктрини. Зазначено, що окремі криміналістичні теорії (вчення) як наукові конструкції становлять основу структури загальної теорії криміналістики та визначають рівень розроблення теоретико-методологічної бази цієї науки. Система окремих криміналістичних теорій (учень) становить зміст загальної теорії криміналістики.

Запропоновано окрему криміналістичну теорію (вчення) визначати як систему наукових знань, що описують і пояснюють деяку сукупність явищ і досліджують лише певне коло закономірностей об’єктивної дійсності з числа тих, які вивчає криміналістика загалом. Підкреслено, що характер закономірностей, які досліджує кожна з окремих криміналістичних теорій (учень), обумовлюють порядок їх упорядкування в структурі загальної теорії криміналістики. При цьому між предметами загальної теорії криміналістики й окремих криміналістичних учень існують відносини підпорядкованості цілого і частини.

Кожна окрема криміналістична теорія (вчення) повинна мати власний об’єкт, предмет і методи дослідження, розкривати зміст і характер відносин з іншими теоріями (вченнями), визначати мету, завдання, функції та місце в системі криміналістики, формуватися на певній науковій гіпотезі, мати необхідне емпіричне підґрунтя, а також відповідний ступінь консолідації, що зумовлює можливість виділення певних закономірностей, які доповнюють, уточнюють предмет науки криміналістики загалом. Лише за умов дотримання цих вимог певні тео ретичні конструкції в змозі набувати статусу окремої криміналістичної теорії (вчення).

Зроблено висновок, що в структурі загальної теорії криміналістики доцільно виділяти три рівні окремих теорій (учень): 1) криміналістичні теорії (вчення) наукознавчого спрямування, що охоплюють наукознавчі проблеми про об’єкт, предмет, методи, сферу дослідження, систему, природу, понятійний апарат та категорії криміналістики (мову криміналістики), її міжнаукові зв’язки і місце в системі наукових знань, історію розвитку та сучасний стан; 2) криміналістичні теорії (вчення) загальнонаукового рівня, які охоплюють закономірності, що поширюються на весь предмет дослідження, входять до нього загалом; 3) криміналістичні теорії (вчення) окремонаукового рівня, які стосуються дослідження закономірностей, що належать до окремих складових предмета криміналістики, розкривають його сутність і специ фіку.

 Наголошено, що сучасна система окремих криміналістичних теорій (учень) є динамічною і її вдосконалення зумовлене потребами судової та слідчої практики, розвитком суміжних галузей знань, загальної теорії та окремих криміналістичних учень, зміною зв’язків і залежностей між ними.

 

Ключові слова криміналістика; загальна теорія; окрема теорія; теоретичні побудови; закономірності; предмет дослідження
References

Bibliography

Authored books

1. Belkin R, Kriminalistika: problemy, tendencii, perspektivy. Obshhaja i chastnye teorii (Jurid lit 1987) (in Russian).

2. Belkin R, Kurs kriminalistiki, t 1: Obshhaja teorija kriminalistiki (Jurist 1997) (in Russian).

3. Dulov A, Rubis A, Osnovy formirovanija kriminalisticheskoj teorii dokazyvanija (Harvest 2005) (in Russian).

4. Kyrychenko O ta in, Kryminalistyka. Navchalno-metodychne zabezpechennia: navchalnometodychnyi posibnyk (NDRVV 2000) (in Ukrainian).

5. Mozhaeva I, Kriminalisticheskoe uchenie ob organizacii rassledovanija prestuplenij: uchebnoe posobie (SSJeI RJeU 2004) (in Russian).

6. Pisarev E, Informacionnye osnovy dokazyvanija po ugolovnym delam (Samarskaja Gubernija 2012) (in Russian).

7. Selivanov N, Sovetskaja kriminalistika: sistema ponjatij (Jurid lit 1982) (in Russian).

8. Shtoff V, Problemy metodologii nauchnogo poznanija (Nauka 1978) (in Russian).

9. Zorin G, Teoreticheskie osnovy kriminalistiki (Amalfeja 2000) (in Russian).

 

Edited books

10. Aleksandrov I (red), Kriminalistika: uchebnik dlja magistratury (Jurajt Moskva 2014) (in Russian).

11. Chulahov V, Kriminalisticheskoe uchenie o navykah i privychkah cheloveka (Rossinskaja E red, Jurlitinform 2007) (in Russian).

12. Kornouhov V (red), Kriminalistika. Obshhaja chast (Jurist 2000) (in Russian).

13. Korshunova O, Stepanov A (red), Kurs kriminalistiki, t 1: Obshheteoreticheskie problemy. Kriminalisticheskaja tehnika. Kriminalisticheskaja taktika (Juridicheskij centr “Press” 2004) (in Russian).

14. Obrazcov V (red), Kriminalistika (Jurist 1997) (in Russian).

15. Obrazcov V, ‘Problema formirovanija ponjatija ob’ekta kriminalistiki’ v Predmet i sistema kriminalistiki v svete sovremennyh issledovanij: sbornik nauchyh trudov (1988) (in Russian).

16. Volcheckaja T, Kriminalisticheskaja situalogija (Jablokov N red, Izd-vo Kaliningrad un-ta 1997) (in Russian).

17. Zuev E, ‘Predmet, zadachi, metody i sistema sovetskoj kriminalistiki’ v Zuev E (red), Kriminalistika (aktual’nye problemy) (1988) (in Russian).

 

Journal articles

18. Klimenko N, ‘Obshhaja i chastnye kriminalisticheskie teorii’ [2013] 26 (65) 1 Uchenye zapiski Tavricheskogo nacional’nogo universiteta im. V. N. Vernadskogo. Serija “Juridicheskie nauki” 232 (in Russian).

19. Pisarev E, ‘Kriminalisticheskaja informaciologija: mesto v obshhej teorii, funkcii i metodologija’ [2013] 3 (25) Vektor nauki Tol’jattinskogo gosudarstvennogo universiteta 373–5 (in Russian).

20. Pisarev E, ‘Znachenie kriminalisticheskih teorij dlja razvitija teorii dokazatel’stv’ [2016] 2 (4) Juridicheskij vestnik Samarskogo universiteta 60–3 (in Russian).

 

Theses

21. Makarenko I, ‘Kriminalisticheskoe uchenie o lichnosti nesovershennoletnego obvinjaemogo’ (dis d-ra jurid nauk, 2006) (in Russian).

22. Jeksarhopulo A, ‘Kriminalisticheskaja teorija: formirovanie i perspektivy razvitija v uslovijah NTR’ (avtoref dis d-ra jurid nauk, 1993) (in Russian).

 

Conference papers

23. Zakatov A, Solov’ev N, ‘O metodologii formirovanija chastnyh kriminalisticheskih teorij (na primere kriminalisticheskogo uchenija o rozyske)’ v Rol’ i znachenie dejatel’nosti R. S. Belkina v stanovlenii sovremennoj kriminalistiki: mater. mezhdunar. nauch. konferen. (k 80-letiju so dnja rozhdenija R. S. Belkina) (2002) 88 (in Russian).