Назва статті Роль криміналістичної методики розслідування у формуванні доктрини криміналістики
Автори

доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України, заслужений діяч науки і техніки України, завідувач кафедри криміналістики Національного університету “Одеська юридична академія” (Одеса, Україна) ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-2441-7535 Researcher ID: http://www.researcherid.com/rid/AAB-5414-2020 valeriy.tishenko1@gmail.com

 

Назва журналу Юридичний журнал «Право України» (україномовна версія)
Випуск 8/2021
Сторінки [91-103]
Анотація

Метою статті є з’ясування взаємного впливу теорії криміналістики і теоретичних основ криміналістичної методики і ролі останньої у формуванні докт рини криміналістики.

Відзначається, що криміналістична методика є складовою криміналістики, а тому свої завдання вирішує в руслі загальної мети криміналістичної науки: пізнання і подальше практичне використання знань щодо закономірностей у події злочину, механізму відображення його в носіях інформації, організації пошуково-пізнавальної діяльності, на основі чого розробляє технології, методи і засоби з виявлення та розслідування кримінальних правопорушень.

Наголошено, що теоретичні положення криміналістичної методики розслідування ґрунтуються на низці загальних засад криміналістики, до яких відносяться: 1) виокремлення двох взаємопов’язаних об’єктів криміналістичного аналізу – злочину (злочинної діяльності) і розслідування (слідчої діяльності); 2) дослідження вказаних об’єктів із позицій діяльнісного, системного, функціонального, технологічного, евристичного й інформаційного підходів; 3) розуміння сутності розслідування як інформаційно-пізнавальної діяльності.

Виокремлено пізнавальний, інформаційний та організаційно-управлінський аспекти діяльності з розслідування у світлі згаданих засад криміналістики, що суттєво впливає на розуміння змісту і завдань криміналістичної методики, на розроблення теоретично обґрунтованих практичних рекомендацій з оптимальної організації розслідування окремих категорій правопорушень.

Відзначено, що криміналістична методика не тільки використовує загальну й окремі криміналістичні вчення і теорії, а й сама розробляє власні теоретичні засади, які являють собою системне наукове утворення, в якому відбиваються призначення, завдання, сутність і специфічні елементи криміналістичної методики.

 Вказано, що окремі теоретичні положення, поняття і категорії, що виникли в криміналістичній методиці (криміналістична класифікація, криміналістична характе ристика злочинів, типові слідчі ситуації тощо) з часом стали розглядатися як окремі теорії криміналістики.

Мета теоретичних положень криміналістичної методики злочинів полягає у створенні теоретичної бази, на якій формуються системи наукових підходів іпринципів побудови окремих методик розслідування різного рівня та умов їх застосування у практичній діяльності. Розглянуто завдання криміналістичної методики: 1) розроблення принципів формування окремих методик розслідування; 2) розроблення рекомендацій з їх адаптації та застосування у розслідуванні конкретних кримінальних правопорушень; 3) розроблення рекомендацій із побудови методики розслідування у кримінальному провадженні за відсутності наукової методики з розслідування відповідної категорії кримінальних правопорушень.

Відзначено, що за умови правильного визначення принципів наукового формування окремих методик доцільним є створення загальної (базової) моделі криміналістичної методики розслідування. Наводяться та обґрунтовуються специфічні принципи формування окремих криміналістичних методик, які відзначаються конкретно-методичною, прагматичною і програмованою спрямованістю.

Запропоновано систему принципів адаптації окремих методик до конкретного випадку розслідування кримінального правопорушення.

Зазначено, що доцільним є виокремлення стратегічного і тактичного рівнів розслідування, що надає йому системності й технологічності, дає змогу чітко виділити кінцеві і проміжні, загальні і локальні завдання, а також шляхи їх вирішення. У цьому розумінні криміналістичну методику можна розглядати як стратегію розслідування.

Зроблено висновок, що криміналістична методика розслідування як завершальний розділ криміналістики синтезує всі її наукові здобутки з метою створення системи ефективних рекомендацій з розслідування кримінальних правопорушень. Вона також відіграє суттєву роль у формуванні доктринальних положень криміналістики, збагачуючи і розвиваючи її теорію, трансформуючи та покладаючи їх у практичне русло діяльності з розслідування різних видів і форм кримінальних правопорушень.

 

Ключові слова криміналістична методика розслідування; доктрина криміналістики; теоретичні положення криміналістичної методики; завдання і принципи формування криміналістичної методики; базова модель методики розслідування; стратегія і тактика розслідування
References

Bibliography

Authored books

1. Kaplina O, Pravozastosovne tlumachennia norm kryminalno-protsesualnoho prava (Pravo 2008) (in Ukrainian).

2. Tsyhaniuk Yu, Teoretychni ta pravovi osnovy systemy kryminalnoho protsesu Ukrainy (Melnyk A A 2020) (in Ukrainian).

3. Veselskyi V ta in, Osoblyvosti provadzhennia dopytu pidozriuvanoho (obvynuvachenoho) z metoiu nedopushchennia tortur ta inshykh porushen prav liudyny: posibnyk (Nats akad vnutr sprav Ukrainy 2004) (in Ukrainian).

 

Edited books

4. Posibnyk zi zboru dokaziv dlia Mizhnarodnoho kryminalnoho sudu (Min-vo z pytan tymchasovo okupovanykh terytorii ta vnutrishno peremishchenykh osib Ukrainy 2019) (in Ukrainian).

5. Piaskovskyi V (red), Kryminalistyka: pidruchnyk (2-he vyd, pererob i dopov, Pravo 2020) (in Ukrainian).

 

Journal articles

6. Chornous Ju, ‘Topical issues of investigation and trial by an international criminal court of cases of international crimes’ [2020] (27) 4 Journal of the National Academy of Legal Sciences of Ukraine 268–81 <10.37635/jnalsu.27(4).2020.267-281> (in English).

7. Petryshyn O V, Petryshyn O O, Hyliaka O S, ‘The problem of non-implementation of the judgments of the European court of human rights in Ukraine in the context of the rule of law (methodological and comparative aspects)’ [2021] 2 (28) Journal of the National Academy of Legal Sciences of Ukraine 17–24 <10.37635/jnalsu.28(2).2021> (in English).

8. Shepitko V, Shepitko M, ‘The role of forensic science and forensic examination in international cooperation in the investigation of crimes’ [2021] 1 (28) Journal of the National Academy of Legal Sciences of Ukraine 179–186 <10.37635/ jnalsu.28(1).2021.179-186> (in English).

9. Zhuravel V, ‘Ob’iekt i predmet kryminalistyky’ [2017] 3 (90) Visnyk Natsionalnoi akademii pravovykh nauk Ukrainy 120–32 (in Ukrainian).

10. Stepaniuk R, ‘Deiaki perspektyvni napriamy rozvytku kryminalistyky v Ukraini’ (2017) 5 Forum prava 389–94 (in Ukrainian).

11. Chornous Yu, Hvozdiuk V, ‘Zasady provedennia slidchykh (rozshukovykh) dii u konteksti praktyky Yevropeiskoho sudu z prav liudyny’ [2020] 1 (19) Yurydychnyi chasopys Natsionalnoi akademii vnutrishnikh sprav 95–101 <https://doi. org/10.33270/04201901.95> (in Ukrainian).

 

Theses

12. Butenko S, ‘Implementatsiia rishen Yevropeiskoho sudu z prav liudyny u kryminalne protsesualne zakonodavstvo Ukrainy u chastyni rehlamentatsii dosudovoho rozsliduvannia’ (avtoref dys kand yuryd nauk, 2014) (in Ukrainian).

13. Uvarov V, ‘Realizatsiia rishen Yevropeiskoho sudu z prav liudyny ta norm mizhnarodnopravovykh aktiv u kryminalnomu protsesi Ukrainy’ (avtoref dys d-ra yuryd nauk, 2014) (in Ukrainian).

14. Shulha N, ‘Provedennia protsesualnykh dii u rezhymi videokonferentsii u kryminalnomu provadzhenni’ (dys kand yuryd nauk, 2019) (in Ukrainian).

 

Conference papers

15. Shepit’ko V, ‘Izmenchivost’ kriminalistiki v XXІ veke i ee zadachi v sovremennyh uslovijah’ v Kryminalistyka XXI stolittia: materialy Mizhnar. nauk.-prakt. konf. (2010) (in Russian).

16. Yukhno O, ‘Vykorystannia znan kryminalistyky u diialnosti orhaniv dosudovoho rozsliduvannia i diznannia u protydii zlochynnosti’ v International scientific and practical conference (Czestochowa, 2021) <https://doi.org/10.30525/978-9934-26-074-2-71> (in Ukrainian).