Назва статті Антиметодологічна розвідка про ефективне і справедливе у праві
Автори
Назва журналу Юридичний журнал «Право України» (україномовна версія)
Випуск 1/2014
Сторінки [203-213]
Анотація Як вихідну позицію автор статті виокремив дві основні тези: заперечення абсолютної цінності права й епістемологічний анархізм. Право має відносну історичну цінність і підходів до його розуміння може бути декілька. Методологія є сукупністю прийнятих на себе самообмежень (або нав’язаних інституціями «нормальної науки») у засобах та об’єктах пізнання. Право треба аналізувати з різних боків, використовуючи різні методи, узгоджених із практичними потребами. Правознавство — це різновид гри, а наукова цінність визначається критеріями краси й цікавості, а не об’єктивної істини. Зазначаються наслідки мовного повороту, характерного для посткласичної науки у вигляді проекту «судова лінгвістика». Пояснено гіпотезу про граматичну природу юридичної нормативності. Кримінально-процесуальне право, як порядок судового мовлення, виникло зі стандартів «правильного» мовлення (граматичних і риторичних), які вироблялися у процесі розвитку публічної мовленнєвої діяльності. Пояснюється актуальність класового підходу до розуміння права. Розкривається сутність нової кримінальної економічної політики, що здійснюється у Росії останнім часом. Право — це текст закону, зміст якого нав’язується панівним класом решті суспільства за допомогою риторичного апарату та інститутів примусу. На думку автора, нова економічна кримінальна політика несправедлива, а тому неефективна. Справедливість — це водночас вихідна засада тлумачення тексту-права та його кінцева мета. Право — це сенс закону, який ми не лише розуміємо, а й відчуваємо як справедливе, переживаємо як позитивну емоцію. Наукову цінність можуть мати лише міждисциплінарні дослідження (на перетині соціології, антропології, психології, лінгвістики, біології).
Ключові слова методологія правознавства, постмодернізм, класовий підхід, судова лінгвістика, право, текст.
References