У статті доводиться, що за останні роки у результаті розширення наукової проблематики значно підвищується самоцінність науки цивільного процесуального права. У наукознавчому аспекті це відображається в основних, визначальних постулатах, які становлять основу наукових досліджень. 

Зазначається, що у процесуальній доктрині усвідомлюється, що інститути правосуддя і судочинства мають модернізуватися відповідно до викликів сучасного суспільства, виходячи не лише з такого очевидного цивілізаційного факту, як фундаменталізація прав людини в межах національного, а й інтернаціонального правопорядку. У такому аспекті досліджуються сучасні проблеми науки цивільного процесуального права, які мають методологічний характер, і в тому числі  — власне питання методології, співвідношення матеріального і процесуального права, форм цивільного судочинства та диференціації судових процедур, гармонізації національних систем процесуального права, питання транснаціонального цивільного процесу.