Назва статті Дійсність права людини на податки, його поняття та природа
Автори
Назва журналу Юридичний журнал «Право України» (україномовна версія)
Випуск 11/2014
Сторінки [178-189]
Анотація У статті з філософсько-методологічних позицій антропосоціокультурного пізнавального підходу та його парадигми трансцендентального обміну між людьми обґрунтовується дійсність права людини на податки. Доказується, що воно може бути визначено як взаємність прав вимоги та зобов’язань індивідів на взаємообмін їх можливостями щодо забезпечення власних публічних потреб. Іншими словами, це не право людини на частину фінансових ресурсів, що надходять від платників податків у відповідні публічні фонди грошових коштів, а її право на такі ж дії у відповідь з боку інших людей, які здійснив первісний платник податків. Тобто це всезагальне ненабуте (вроджене) право людини на кооперування взаємних можливостей для задоволення власних, спільних з Іншими, публічних потреб. Без зміни власної природи людина не може відмовитись від свого права на податки. Це право відзначається процесуальною, квантовою природою.
Ключові слова антропосоціокультурний пізнавальний підхід, право людини на податки, публічні потреби, природа права людини на податки, «слабка» аргументація дійсності права людини на податки, «сильна» аргументація дійсності права людини на податки.
References