| Анотація |
Стаття присвячена питанню, яким чином Конституційний Суд України міг би більш повно реалізувати потенціал Конституції України у питаннях захисту й розвитку прав і свобод, використовуючи ліберальне їх тлумачення. Розглянуто матеріальну й процесуальну презумпції конституційності законодавства і доведено, що остання з них не може діяти у справах, де йдеться про обмеження прав людини і громадянина. Також розглянуто презумпцію прав людини і громадянина та досвід її використання у практиці Верховного суду США та Європейського суду з прав людини. Аналіз дозволяє продемонструвати, що розвиток прав і свобод людини і громадянина є насправді побічним ефектом захисту, який ґрунтується на принципах лібералізму. |
.png)
