| Анотація |
У статті аналізується підхід Європейського суд з прав людини до проблем судового тлумачення кримінально-правових положень, сформований у практиці із застосування ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Проведене дослідження дає можливість зробити такі висновки. Судова нормотворчість у кримінально-правовій сфері, поширювальне тлумачення кримінально-правових положень не порушують права людини, передбачені Конвенцією, за умови, що їхні результати є передбачуваними, узгоджуються із суттю правопорушення та буквою закону. Суди не можуть конструювати нові склади злочинів, змінювати їх «набір ознак», запроваджувати нові види покарання, а можуть лише розкривати зміст існуючих законодавчих положень. ЄСПЛ допускає, що одне кримінально-правове положення може мати декілька ва ріантів тлумачення, а також, що національні суди можуть змінювати підходи до розуміння змісту окремих кримінально-правових положень, навіть за умови незмінності їх текстуальної форми, якщо змінилися соціальні умови. На думку автора, для забезпечення верховенства права недопустимим повинно визнаватися судове тлумачення і нормотворення, які розширюють сферу дії кримінально-правових положень, в такий спосіб, що це погіршує становище особи, діяння якої підлягають кримінально-правовій оцінці. |
.png)
