| Анотація |
Статтю присвячено дослідженню теоретичних і практичних проблем забезпечення суверенітету України в контексті конституційного процесу. Звертається увага, що категорія «конституційний процес» не знайшла допоки однозначного розуміння та понятійного обґрунтування в науці конституційного права України. Стверджується, що конституційний процес за своєю природою є політичним. Разом із тим — це юридичний процес, важливий елемент системи конституційного права. Він є засобом вироблення та формою перетворення (реалізації) закріплених у конституційному праві бажаних моделей у реальні правовідносини на підставі відповідних процедур. Обґрунтовано, що головною метою конституційного процесу є забезпечення суверенітету держави в єдності трьох його основних форм: державного, народного і національного. Оскільки сутність суверенітету коріниться в безперервному утворенні й реалізації потреб та інтересів суспільства, то через конституційний процес вони, власне, реалізуються шляхом формування та забезпечення відповідного механізму. Конституційний процес розглядається як публічний і демократичний процес. Він має бути результатом і засобом забезпечення народного суверенітету, який є визначальним принципом для державного і національного суверенітету. Підкреслюється, що принцип народного суверенітету має відігравати роль політико-правової презумпції конституційного процесу. Під цим кутом зору проведено аналіз складових конституційного процесу, пов’язаних із перспективами конституційних змін в Україні, розвитком парламентаризму, референдного, виборчого процесу тощо. |
.png)
