У статті аналізуються недоліки й переваги «візуальної метафори» якінструменту забезпечення розуміння сутності пізнання. Наголошується на неприпустимості ототожнення «візуальної метафори» з «метафорою дзеркала», а пізнання — з відображенням. Розглядаються декілька можливих альтернативних метафор пізнання («читання», «доторку», «уявлення») й констатується наявність утворюваного ними своєрідного «герменевтичного кола». Водночас зауважено плюсививаженого послуговування метафорою «бачення» задля усвідомлення сутностіпізнання й оцінено перспективи використання «візуальної метафори» в юридичнійнауці та практиці.