Автор розглядає вплив філософії Канта на сучасну філософіюправа, передусім на чисте вчення про право Кельзена, а через Кельзена — на аналітичну філософію. На думку автора, Кельзен серйозно намагався застосувати управі ідеї трансцендентального ідеалізму і у першу чергу ідею створення людськимрозумом об’єкта пізнання, однак ці спроби виявилися марними, передусім черезслабкість самої філософії Канта у цьому питанні. Водночас такий висновок не нівелює значення чистого вчення про право як такого. Автор наполягає, що Кельзенаслід розглядати як найважливішого попередника (якщо не батька, то принаймнідідуся) аналітичної філософії права.