У статті визначено специфіку феномену мовчання в юридичній аргументації. Зроблено аналіз проблеми застосування мовчання як аргументу в юридичній аргументації, а також, у цьому контексті, розглянуто зазначений феномен якспосіб здійснення обману. Також виділено та охарактеризовано особливості мовчазної брехні та мовчазного обману в царині юридичної аргументації. Подано когнітивні схеми брехні з використанням напівправди та обману з використаннямнапівправди, а також мовчазної брехні та мовчазного обману як інтеракції у зазначеній царині. Уточнюється сенс поняття «не повідомляє» за допомогою поняття«утримання від повідомлення» у випадку мовчазного обману. Запропоновано уточнену дефініцію обману в юриспруденції.