У статті розглядається роль метафор, і зокрема метафори «пер-

спективи», у сучасному правознавстві. Приймається припущення, відповідно до

якого уявлення про право значно визначені естетичними уподобаннями, що фор-

мують «образ» права. Метафора «перспективи» як способу пізнання складного

об'єкта, у нашому випадку — права, зумовлює наслідки такого бачення-розуміння.

«Перспективізм» розглядається як один із основоположних підходів до розуміння

права, а естетика перспективізму — як базова естетика, що визначає методологіч-

ні основи праворозуміння.

Особливу увагу в статті приділено «перспективістській» естетиці праворозу-

міння сучасного американського правознавця П’єра Шлага.