Проаналізовано сутність раціонально-емоційних констант правосвідомості. Визначено їх вплив на здійснення правового регулювання. Стверджується, що особливо важливими раціональними компонентами правосвідомості є самооцінка, самоконтроль, самопізнання, самоідентифікація. Розглянуто правову совість, правові емоції, правовий інсайт як складові емоційної матриці правосвідомості. Досліджено онтологічні характеристики правової волі у контексті здійснення правового регулювання. Обґрунтовано діалектичний взаємозв’язок правового регулювання та правового обов’язку.