У статті обґрунтовуються основні терміно-поняття з проблематики прав людини, які слугують методологічними знаряддями її дослідження. По-перше, роз’яснюється вихідна категорія основоположних прав людини, насамперед її дефініція, яка була сформульована автором на юридичному факультеті Львівського університету ще на початку 90-х років минулого століття. По-друге, аналізується низка термінологічних та гносеологічних аспектів, які виникають у процесі таких досліджень. І по-третє, обговорюється питання про те, хто може бути носієм, суб’єктом основоположних прав. Зокрема, чи можуть бути ними колективні суб’єкти. Піддаються критиці деякі погляди українського автора С. Головатого, оприлюднені у № 1 за 2015 р. журналу «Право України».