У статті на основі аналізу праць видатних німецьких мислителів І. Канта, Й. Г. Фіхте та Г. В. Ф. Гегеля розкривається феномен взаємодії і взаємозалежності держави і громадянського суспільства в німецькій правовій традиції другої половини XVIII — першої третини XIX ст., аналізуються основи і форми цієї взаємодії, їх генеза. Зазначається, що ключовими аспектами цього процесу німецької специфіки виступають панування закону, розподіл державної влади, наявність демократичних механізмів суспільної організації, соціальна справедливість тощо.