У статті на основі української та світової практики конституційного судочинства проаналізовано основні суб’єктивні фактори, що впливають на зміст рішень єдиного органу конституційної юрисдикції в Україні. Відзначено, що в конституційному правосудді сфера суддівського розсуду відчутно обмежена рамками принципів права, визнаними та чинними у демократичному суспільстві, а також загально-правовими уявленнями. Наголошується на тому, що з погляду психології, процес аргументації в конституційному правосудді полягає у наведенні доводів і контрдоводів у дискурсі (насамперед, в уявному діалозі), спрямованому на формулювання певної правової позиції Конституційного Суду, що потребує дотримання, щонайменше, декількох важливих правил.