Мета статті — описати відносини між концепціями правосуддя перехідного періоду і верховенства права. Автор починає з аналізу генези дискурсів щодо правосуддя перехідного періоду і верховенства права. Він зазначає, що обидва ці дискурси зародилися давно разом із дискурсами щодо прав людини і демократії.

Звертається увага на внутрішній парадокс і напруження між правосуддям перехідного періоду, що означає запровадження механізмів на заміну традиційного правосуддя у країнах згаданого періоду, і верховенством права. Якщо верховенство права засноване на автономності права від політики, то правосуддя перехідного періоду є виразом політичної волі. Якщо верховенство права зосереджується на стабільності й самодостатньому використанні правових інститутів, то правосуддя перехідного періоду пов'язане з цілковито протилежним речами.

Автор наголошує на необхідності теоретичної реконцептуалізації верховенства права.