Responsive image
Назва статті Елементи загального й особливого у мусульманській правовій культурі
Автори
Чиркін В. Є.
Назва журналу Науково-практичний фаховий журнал «Порівняльне правознавство»
(українська мова)
Випуск 1-2 / 2013
Сторінки 413 - 423
Анотація Застосовуючи формаційно-цивілізаційний підхід (від понять суспільно-економічна формація і цивілізація), автор розрізняє в сучасному світі три основні правові системи (капіталістичну ліберально-соціальну систему, тоталітарно-соціалістичну, мусульманську). У межах мусульманської системи існують сім’ї, що виокремлені з різних підстав: сунітська, шиїтська (всередині країн), мусульманського фундаменталізму (радикалізму) з напівфеодальними елементами (в ОАЕ, Омані, Саудівській Аравії та ін), сім’я в модернізованих, «просунутих» мусульманських державах (Алжир, Єгипет, Ірак, Ліван та ін.). Загальні системні ознаки: Коран, Сунна, шаріат — основа не тільки права, а й всієї поведінки людини (Коран і Сунна іноді офіційно оголошені конституцією); правове відокремлення мусульманської умми «правовірних» у країні і в світі від решти («невірних»); про права згадується, але головне — не права, а обов’язки перед Аллахом і уммой; офіційно встановлена нерівноправність (зокрема чоловіків і жінок); халіфат (імамат) або елементи халіфату та ін. Особливості юридично модернізованої «просунутої», мусульманської правової сім’ї: республіка, вибори, парламент, партії, громадські об’єднання (все це заборонено у країнах правового фундаменталізму), існує розвинене законодавство (у країнах фундаменталізму говориться, що всі норми права (кануни) є в «священних книгах», і потрібно тільки зуміти витягти це з них, а інститути мусульманського права вважаються несумісними з європейським), скасовані мусульманські суди з покараннями, що калічать (таліон тощо). З 90-х років ХХ ст. у країнах мусульманського фундаменталізму є деякі зміни. У 2012 р. на конференції ісламських правознавців (муфтіїв та ін.) в Москві надано нові тлумачення деяких негативних інститутів ісламу (джихаду, халіфату, такфіру тощо).
Ключові слова мусульманська правова система, мусульманські сім’ї права, мусульманський правовий фундаменталізм (радикалізм), юридично модернізовані мусульманські країни, шаріат, умма, мусульманські суди.
References
Електронна версія Завантажити