«Правовий трансплантант» передбачає переміщення певної норми з однієї правової системи до іншої. Автор не згодний з ідеєю трансплантантів А. Ватсона. Будь-яка норма тісно пов’язана з соціально-культурним та іншими контекстами у своїй правовій системі й може транспортуватися суто як пропозиційне твердження, але не як власне норма, значення якої приходить ззовні з контексту і через інтерпретацію юридичного співтовариства. Неможливо транспортувати контекст, інтерпретаційне співтовариство, культуру і перед-знання мешканців. Це виключає трансфер норми як наділеної певним значенням конструкції. Навіть якщо позбавлений свого оригінального значення набір слів буде переміщено, приймаючі культура і суспільство наділять його новим значенням.

Автор вважає тезу «правових змін через правові трансплантанти» ідеєю щодо легкого способу правових реформ, яка є оманливою, і доводить неможливість «правових трансплантантів». Сприйняття і пізнання відмінностей, унікальності, інакшості іншого, на думку автора, мають бути основним фокусом порівняльного права.