Наукову статтю присвячено актуальним питанням порівняльного права. Цей феномен розглядається в декількох аспектах: як навчальна дисципліна, як предмет наукового дослідження та як метод, який використовується у дисертаційних роботах. У статті розглядаються суперечливі питання, які не дозволяють дійти певної єдності в розумінні таких категорій, як «порівняльне правознавство», «юридична компаративістика», «правові системи сучасності».

Автор статті доходить висновку, що сьогодні компаративне право є окремою самостійною галуззю науки, з притаманними їй предметом і методом дослідження.

Окрім того, у статті проаналізовано методики викладання предмета «Порівняльне правознавство» в навчальних закладах. Шляхи такого дослідження полягають у порівнянні різних методик викладання. Вказується на позитивні риси і недоліки, які не дозволяють досягти оптимального результату. Пропонується власне бачення вирішення питання викладання курсу «Порівняльне правознавство» та спецкурсів із окремих актуальних проблем порівняльного кримінального права.

Автор статті пропонує власний підхід щодо систематизації країн — учасниць ЄС, який дозволяє не хаотично досліджувати правові системи різних країн, а зробити цей процес систематизованим, що дасть можливість встановити відповідність національного законодавства окремих країн європейським нормам та стандартам права ЄС, побачити можливості законодавства кожної з цих держав та зробити висновки щодо необхідності та можливості реформування національного законодавства й масштабів такого реформування.