| Назва статті | Правові форманти: динамічний підхід до порівняльного права |
|---|---|
| Автори |
Сакко Р.
|
| Назва журналу | Науково-практичний фаховий журнал «Порівняльне правознавство» (українська мова) |
| Випуск | 1-2 / 2013 |
| Сторінки | 155 - 184 |
| Анотація | Автор відстоює ідею, що єдиним мірилом цінності науки є не практична користь від неї, а її здатність продукувати знання, незалежно від того, чи це знання якимось чином використовується надалі. Метою ж порівняльного права є отримання знання про різні норми та інститути, які порівнюються. Обґрунтовується, що предметом порівняльного права є все право як таке; заперечується ідея щодо непорівнянності, тобто непридатності порівняльної методології для пізнання якихось правових масивів, що має світоглядний чи політичний підтекст – пошук єдиних чи відмінних елементів у праві. Наголошується на проблемах пізнання права, які можна вирішити насамперед завдяки інструментарію порівняльного права. Зокрема, це стосується розуміння юридичної мови та визначення її генотипу. Також автор доводить недостатність системного підходу до розуміння національного права: норми у різних джерелах права, а також ненормативні правові і неправові елементи не складаються в одну несуперечливу ієрархічну систему, не формують єдиної норми з кожного конкретного питання, а є сукупністю взаємодіючих і конфліктуючих «правових формантів» (термін запозичено з фонетики). Тому розгляд права однієї країни, імпліцитно спрямований на зведення його до певної несуперечливої системи на основі теоретичної інтерпретації, за евристичним потенціалом поступається порівняльному розгляду, яке заперечує інтерпретаційну інженерію «правильного права», а натомість пропонує інтерпретаційну реконструкцію реального права в його різноманітності й суперечливості, не теоретично констатує, а відтворює механізми його функціонування. Таким чином, порівняльне право є перспективною альтернативою, з одного боку, теоретичного пізнання, а з іншого – обмеження досліджень правом однієї країни. Автор вважає, що підхід правових формантів дає змогу набагато точніше виміряти ступінь подібності (і спільності) та відмінності певних правових систем, ніж традиційний системний підхід, а також розширити розуміння феномену права як такого. |
| Ключові слова | правові форманти, юридична мова, правова система, правове наслідування, методологія порівняльного правознавства, порівняльно-правове пізнання, предмет порівняльного правознавства. |
| References | |
| Електронна версія | Завантажити |