У статті досліджуються проблеми класифікації європейських правових систем у галузі приватного права. Розглядаються класифікації правових систем, які мали місце в компаративістиці, і пропонується авторський підхід до вирішення відповідної проблеми, суть якого полягає у виокремленні ключового елементу — «традиції права», що, у свою чергу, може охоплювати кілька правових родин. Констатується наявність трьох традицій приватного права Європи, що існують і взаємодіють у двох площинах: римське приватне право як «материнське» право; Західноєвропейська та Східноєвропейська традиції приватного права — «дочірні» щодо римського, які продовжують розвиватися й зараз.

На підставі таких критеріїв, як традиція права, характерна для даної країни або цивілізації; особливості світогляду в межах традиції, а відтак — концепція взаємовідносин держави і приватної особи; характер джерел права, з урахуванням міри впливу римського приватного права; характер джерел права, пропонується розрізняти наступні європейські приватноправові системи (родини): романську, англосаксонську, центральноєвропейську (германську), центрально-східноєвропейську, східноєвропейську. Аналізуються характерні риси названих систем і, зокрема, особливості правової системи України.