Аналізуються шляхи вдосконалення земельного законодавства на основі реалізації регулятивного потенціалу Земельного кодексу України. Формулюються теоретичні висновки та практичні пропозиції щодо підвищення ефективності правового забезпечення цільового використання земель, консолідації угідь, ринку земель в аграрній сфері, розмежування земель державної та комунальної власності, реєстрації прав на земельні ділянки. Доводиться, що кодифікація земельного законодавства України стане актуальною після прийняття законодавчих актів, що деталізують загальні норми Земельного кодексу України, та формування стабільної практики їх застосування.