У статті розглянуто умови забезпечення ефективної дії закону. Зазначено, що характер вказаних умов залежить, по-перше, від того, за яких наявних обставин передбачається дія закону і яких умов для його дії не вистачає, по-друге, для якої з трьох форм дії закону визначаються умови, і, по-третє, чим керується законодавець при визначенні зазначених умов.

Зроблено висновок, що виключивши змішування понять «набрання законом чинності» і «введення закону в дію», про яке свідчить порівняльний аналіз конституцій різних країн, то названу вище різноманітність практики можна пояснити насамперед особливостями управлінського процесу, в межах якого закон запроваджується в правову систему конкретної держави. Ці особливості, в свою чергу, зумовлені багатьма чинниками (історичними, культурними, правовими традиціями тощо).